Інформація

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТОМ

Щорічно 28 липня у багатьох країнах світу проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом (далі – День). Вперше зазначений День відзначався за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом 19 травня 2008р. Однак у 2011р., коли було вирішено внести цей День в календар ВООЗ, дата була змінена на 28 липня – день народження американського лікаря Баруха Самюеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який у 1965р. відкрив вірус гепатиту B. Всесвітній день боротьби з гепатитом має свій символ – «Три мудрі мавпи» – і відповідний девіз – «нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу», як показник ставлення сучасного суспільства до проблеми гепатиту – тобто її ігнорування. Мета Дня – нагадування всьому людству про глобальну проблему поширення такого важкого захворювання, як гепатит.

Гепати́т – загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології. Гепатит може бути зумовлене різними факторами (гепатотропними), що пошкоджують паренхіму печінки. За етіологією гепатити можна поділити на:

  1. Гепатити інфекційного походження, у т.ч. вірусні гепатити (гепатити А, В, С, D, E, G та інші), гепатити як один з проявів інших вірусних інфекцій (жовта гарячка, гарячка Ласса, Ебола, Марбург, герпесвірусних інфекцій, СНІДу тощо) та бактеріальних уражень (лептоспіроз, сифіліс);

2.Токсичні гепатити (при отруєнні різними хімічними речовинами, у т.ч. алкоголем, медикаментами);

3.Променевий гепатит (компонент променевої хвороби);

4.Метаболічний неалкогольний стеатогепатит (можливі причини – ожиріння, цукровий діабет, дисліпідемія, швидке схуднення, недостатня кількість білка в раціоні, вроджені дефекти β-окислення жирних кислот, дефіцит α-антитрипсину та деякі інші чинники);

  1. Автоімунний гепатит (етіологія невідома, але тригерними факторами розвитку вважають: інфікування вірусами гепатитів А, В, С і D, вірусом Епштейна-Барр, вітряної віспи; індукування інтерферонотерапією з приводу вірусного гепатиту; індукування імунного ураження метаболітами лікарських препаратів (галотан, ізоніазид, диклофенак, α-метилдопа, дигідралазин); токсини і бактерії).

У зв’язку з глобальними рівнями захворюваності та смертності, можливістю викликати спалахи і приводити до епідемій останнім часом зросло епідеміологічне значення вірусних гепатитів (далі – ВГ). Так, за статистичними даними ВООЗ у 2012р., в світі налічувалося близько 2 млрд. чоловік, які були інфіковані вірусом гепатиту В, 150 млн. – вірусом гепатиту С, 1,4 млн. – вірусом гепатиту А, 20 млн. – вірусом гепатиту Е. В 2015р. в світі ВГ став причиною смерті 1,34млн. людей. Для порівняння, приблизно стільки ж вмерло в зазначеному році від туберкульозу, декілька менше від наслідків ВІЛ-інфекції. Однак, слід зазначити, щороку кількість випадків смерті від ВГ зростає, в той же час як від туберкульозу та ВІЛ-інфекції, навпаки, знижується. Як правило, причинами смерті при ВГ є хронічне захворювання печінки (720тис.випадків смерті внаслідок цирозу печінки), первинний рак печінки (470тис.випадків смерті від гепатоцелюлярної карциноми).

Про ВГ неможливо сказати, що вони характерні тільки для певних територій, професій, або певних категорій людей. На сьогоднішній день ця тиха та незапримітна на перший погляд інфекція набула масштабів глобальної епідемії, з якою стикаються мільйони людей, навіть не усвідомлюючи про це. ВГ – хронічне захворювання, яке може протікати з обмеженими симптомами або безсимптомно, як на початку захворювання (в гострій фазі), так і протягом довгого часу, іноді декількох років або навіть десятиріч. Іноді при ВГ можуть спостерігатися окремі симптоми – жовтяниця (пожовтіння шкіри і очей), потемніння сечі, надмірна втомлюваність, нудота, блювота і болі в області живота. Тому, більшість інфікованих людей і не підозрюють про своє захворювання, однак це не відмінює можливості інфікування ними все нових, навіть не підозрюючих про це, людей, і факту розвитку в майбутньому у захворілих важких або смертельних ускладнень.

Гепатити В, С і D передаються парентерально, тобто в результаті контактів з інфікованою кров’ю: при сексуальних контактах, від матері дитині під час пологів, при переливанні зараженої крові, від одного члена сім’ї іншому. У 2015р. в усьому світі зафіксовано ще 1,75 млн. випадків інфікування гепатитом С. Основними шляхами передачі вірусу були ін’єкційне вживання наркотичних препаратів та приблизно 5% від усіх ін’єкційних втручань при медичному обслуговуванні населення. Вірусні гепатити В і С є серйозним фактором професійного ризику для медичних працівників. Хронічні форми захворювання в 2015р. мали приблизно 257млн. хворих гепатитом В і 71 млн. хворих гепатитом С. За даними ВООЗ епідемія, викликана вірусом гепатиту В, більш характерна для Африканського і Західно-Тихоокеанського регіонів; вірусом гепатиту С – з деякими коливаннями поширюється на всі регіони Землі, однак найбільша поширеність була зафіксована в Східно-Середземноморському та Європейському регіонах. Окрім того, на думку експертів ВООЗ, у світі приблизно 90% захворілих гепатитом В і 80% захворілих гепатитом С, які навіть про це не підозрюють. Гепатити В і С – базова причина раку печінки, від якого щорічно вмирає 1,34млн.чоловік. Як мінімум 60%випадків раку печінки пов’язані з пізнім діагностуванням та лікуванням вірусів гепатиту В і С. В той час як більше ніж 90% людей з гепатитом С могли б повністю вилікуватись від вірусу протягом 3-6 місяців, як би знали про своє захворювання, близько 399тис.чоловік щорічно вмирають від гепатиту С (здебільшого від цирозу і гепатоклітинної карциноми).

Причинами зараження гепатитами А і Е зазвичай стає вживання забруднених харчових продуктів або води. Епідемії можуть носити вибуховий характер і призвести до значних економічних збитків. Майже всі люди повністю одужують від гепатиту А з довічним імунітетом. Однак дуже незначна частка людей, інфікованих гепатитом А, може померти від блискавичного гепатиту. Згідно з оцінкою фахівців ВООЗ щорічне інфікування людей вірусом Е призводить до 3,3млн. симптоматичних випадків захворювання і 56,6тис.випадків смерті, пов’язаних з даною патологією (приблизно 3,3%випадків смерті від ВГ).

Захворюваність на ВГ є однією з актуальних медичних і соціальних проблем в Україні. Задля зниження рівнів захворюваності, поширеності та смертності від зазначених інфекцій необхідно додержуватись наступних заходів:

  • Проведення вакцинації (проти вірусних гепатитів A, B і E);
  • Попередження передачі вірусу гепатиту В від матері дитині шляхом проведення допологового тестування і застосування при необхідності антивірусних препаратів, своєчасного введення дози вакцини дитині при її народженні;
  • Забезпечення безпеки ін’єкцій, крові і хірургічних втручань шляхом суворого дотримання універсальних заходів безпеки при проведенні всіх інвазивних медичних процедур, посилення заходів безпеки при проведенні ін’єкцій і забезпечення безпечного постачання продуктів крові (гепатити B і C);
  • Зниження шкоди для споживачів ін’єкційних наркотиків шляхом забезпечення доступу до стерильного ін’єкційного обладнання та ефективних методів лікування наркотичної залежності, а також боротьби з ВГ в рамках комплексного пакету заходів втручання для профілактики, лікування і догляду в зв’язку з ВІЛ, вірусним гепатитом та іншими інфекціями, що передаються з кров’ю серед споживачів ін’єкційних наркотиків (гепатити В і С);
  • Постійний контроль та моніторинг додержання гігієнічних вимог до безпечних водопостачання та харчування (гепатити А, Е);
  • Особиста гігієна (миття рук перед кожним прийомом їжі, пісня відвідування туалету), використання індивідуальних гігієнічних приладів (зубних щіток, бритв і т.і.) (всі гепатити);
  • Своєчасні діагностика ( здача крові на аналіз) та лікування.

Широка розповсюдженість, висока хронізація та рівень смертності від цих захворювань визначають необхідність для кожного громадянина осмислити своє життя для убезпечення від поведінкових чинників ризику, використання можливостей профілактики, зокрема ведення здорового способу життя.