Санепідемситуація

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (World Chronic Obstructive Pulmonary Disease Day, World COPD Day; далі – День) заснований міжнародною громадською організацією «Глобальна ініціатива по боротьбі проти хронічного обструктивного захворювання легень» (GOLD; офіційний сайт організації – https://goldcopd.org/world-copd-day/) за підтримки ВООЗ та відзначається з 2002р. щорічно у середу другого або третього тижня листопада. В 2019р. цей День припадає на 20 листопада. Мета Дня – підвищення обізнаності про хронічні обструктивні захворювання легень (далі – ХОЗЛ) та покращення догляду за хворими ХОЗЛ у всьому світі.

Щороку GOLD обирає тему Дня. Тема Дня-2019 – «Усі разом, щоб подолати ХОЗЛ». Співпрацюючи з медичними працівниками і групами пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень з різних кінців світу, GOLD координує підготовку ресурсів і матеріалів для розповсюдження. На сьогодні понад 50 країн світу відзначають Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ з проведенням санітарно-просвітницьких заходів медичними працівниками, педагогами та представниками громадськості, які хочуть допомогти зменшити тягар ХОЗЛ.

ХОЗЛ – це прогресуюче небезпечне для життя захворювання легень, що викликає задуху (спочатку при фізичних навантаженнях), та схильність до загострень і важких захворювань. Як правило, хвороба розвивається повільно та зазвичай проявляється у людей старше 40-50 років (8-22% людей від 40 років). Головні ознаки захворювання – постійна задишка (спершу при фізичних навантаженнях, потім і в стані спокою), хронічний кашель, хронічне відкашлювання мокротиння.

Протягом другої половини ХХ ст. та на початку ХХІст. спостерігається постійне зростання рівня захворюваності на ХОЗЛ, зумовлене забрудненням атмосферного повітря, поширенням куріння тютюну та старінням населення. За даними GOLD, у світі на ХОЗЛ хворіє 384 млн. людей. З причин зумовлених ХОЗЛ щороку вмирає близько 3 млн. (2015р. – 3,17 млн. чоловік), що складає 5% від загальної кількості смертей з різних причин. Понад 90% випадків смерті від цієї хвороби приходиться на країни з низьким та середнім рівнем достатку. В Україні за різними оцінками від ХОЗЛ потерпає щонайменше 4% населення, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Основною причиною розвитку ХОЗЛ вчені вважають дію на організм людини тютюнового диму під час активного та пасивного куріння. За статистичними даними, найбільш уразливими до ХОЗЛ є завзяті курці (80% пацієнтів з ХОЗЛ), у яких хвороба прогресує удев’ятеро швидше, ніж у людей, які не курять. Окрім того, до найпоширеніших факторів ризику відносять:

  • забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, викидами автотранспорту та ін. (за даними GOLD, 91% світового населення на сьогодні проживає в місцях, де рівні забруднення атмосферного повітря перевищують міжнародні стандарти ВООЗ);
  • забруднення повітря в житлових приміщеннях (наприклад, унаслідок використання для обігріву та приготування їжі палива, такого як деревина, навіз, солома, вугілля та ін., на фоні погано працюючої печі та недостатнього провітрювання приміщень);
  • наявність пилу (як органічного, так і неорганічного), диму і випарів хімічних речовин на робочих місцях (10-15% всіх випадків захворювання);
  • часті респіраторні захворювання нижніх відділів респіраторних шляхів у дитинстві.

У деяких випадках розвиток ХОЗЛ пов’язують із генетичними чинниками, гіперчутливістю дихальних шляхів, тривалим захворюванням на астму (у астматиків у 12 разів вище ризик розвитку ХОЗЛ), невідповідним розвитком легень у дитячому віці (часто внаслідок проживання вагітної жінки в незадовільних умовах).

За прогнозами ВООЗ, якщо в найближчі роки не прийняти ніяких запобіжних заходів, за наступні 10 років рівень загальної смертності від цієї хвороби зросте більш ніж на 30%, і ХОЗЛ стане третьою провідною причиною смерті у світі.

Основою профілактичних заходів щодо попередження розвитку ХОЗЛ є:

  1. відмова від тютюнопаління (як активного, так і пасивного);
  2. достатня фізична активність, загартовування;
  3. достатнє перебування на свіжому повітрі (краще за містом, або у рекреаційних зонах, парках, пляжах, що знаходяться на видаленні від підприємств та транспортних магістралей з високою щільністю руху);
  4. збалансоване харчування;
  5. при наявності професійних шкідливостей дотримання вимог охорони праці (зокрема хороша вентиляція приміщень, за необхідності використання респіраторів, періодичний медичний огляд працівників та лабораторний контроль якості повітря на робочих місцях, з прийняттям за необхідності заходів направлених на зниження рівнів його забруднення);
  6. перехід з пічного на більш безпечні для здоров’я види опалення, а за неможливості – періодичний технічний контроль роботи печей, лабораторний контроль якості повітря на робочих місцях закладів та у приміщеннях будинків, де все ще використовують пічне опалення;
  7. профілактика загострень та інших бронхолегеневих інфекцій, зокрема за рахунок своєчасних щеплень проти туберкульозу, грипу, пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця).

У випадку, якщо Ви підозрюєте наявність у себе ХОЗЛ, слід звернутися до лікаря для проведення повного обстеження, постановки точного діагнозу та лікування. Протирецидивна терапія хворих проводиться за рекомендацією та під контролем лікаря (зазвичай 2 рази на рік), і може включати до себе:

  • прийом антибіотиків;
  • санацію вогнищ інфекції;
  • застосування бронходилятаторів, відхаркувальних засобів;
  • фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, масаж, загартування;
  • санаторно-курортне лікування.

Слід пам’ятати, що лікування не зможе вилікувати Вас від ХОЗЛ, однак воно уповільнить розвиток хвороби, полегшіть симптоми, покращить якість життя, попередить розвиток ускладнень (наприклад, туберкульозу), і як наслідок подовжить Ваше життя.