Сьогодення

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ КЛІМАТУ

15 травня щорічно в усьому світі відзначається Всесвітній День Захисту Клімату (International Day of Climate Action) (далі – День).

Мета Дня – звернути увагу міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. За даними науковців всього світу за останні 150 років клімат змінювався, переважно через життєдіяльність людини: глобальна температура зростає, в атмосферному шарі підвищується вміст озону, характер опадів стає все більш непередбачуваним, рівень моря підвищується. І ці тенденції, як очікується, триватимуть протягом найближчих десятиліть. Окрім того відзначається негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, негативно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав. Наукові дослідження свідчать про те, що за останнє сторіччя значно зросла кількість стихійних лих пов’язаних із кліматом, їх вплив на собі на сьогодні відчувають понад 250 млн. людей на рік. Сучасна наука не може відповісти на питання, як швидко настане катастрофічна ситуація в разі подальшої зміни клімату на Землі. Однак, на думку екологів і метеорологів, відстрочити ці зміни людству цілком під силу.

Вперше це питання підіймалося на світовому рівні на так званому Самміті Землі (Earth Summit), що відбувся в Ріо-де-Жанейро у 1992р., де представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату (РКЗК). За цією угодою визначались загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів (далі – ПГ) в атмосфері на тому рівні, який не загрожуватиме глобальним антропогенним впливом кліматичній системі Землі. Наприкінці 1997р. на ІІІ-й Конференції сторін РКЗК, яка проходила в Кіото (Японія), в доповнення до Конвенції був прийнятий так званий Кіотський протокол (далі – Протокол) – міжнародний документ, який зобов’язує у 2008-2012рр. розвинені країни та країни з перехідною економікою у порівнянні з 1990р. скоротити на 8-10% або стабілізувати викиди ПГ – діоксиду вуглецю (СО2), закису азоту (N2O), метану (СН4), гексафториду сірки (SF6), перфторвуглецю (ПФВ) і гідрофторвуглеців (ГФВ). Цей Протокол ратифікували 183 країни, у т.ч. Україна (4 лютого 2004р.). Через 10 років після прийняття Протоколу, у грудні 2007р., на Балі (Індонезія) відбулася ще одна Конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату, де представники понад 190 держав підписали міжнародну угоду, яка закликала світових лідерів вжити потрібні заходи, задля зменшення емісії вуглекислого газу від торговельно-промислового сектору. 15 грудня 2007р. була прийнята Балійська дорожня карта про початок переговорів щодо укладення нової угоди. На Конференції ООН з Питань Клімату 2015 (ХХІ-та в межах РКЗК – СОР 21; ХІ-та в рамках наради сторін за Кіотським протоколом – CRP-11) в Парижі, що проходила з 29 листопада по 12 грудня 2015р., на зміну Кіотському протоколу (термін дії спливає в 2020р.) в межах РКЗК була укладена Паризька кліматична угода, до підписання якої країни-члени ООН приступили починаючи з 22 квітня 2016р. На сьогодні угоду ратифікували вже 96 держав. Угода набере чинності 1 січня 2021р. Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050р. Сьогодні для досягнення цієї мети енергетична політика Європейського Союзу направлена на скорочення до 2020р. енергоспоживання у порівняно з 2005р. на 20%, найближчим часом очікується прийняття більш амбітних цілей до 2030-2050рр.

Україна, як і більшість держав світу, підписала угоду 22 квітня 2016р. у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. 7 грудня 2016р. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030р. За цей період планується скоротити обсяги викидів ПГ на 40% відносно 1990р., а до 2035р. – розробити кілька проектів нової енергетичної стратегії.

Свій внесок у збереження клімату на Землі в свою чергу може зробити і кожен з нас. Наприклад, рідше користуватися особистим авто, використовувати енергозберігаючі джерела освітлення, брати участь у висадженні нових зелених насаджень та зберігати ті, які ростуть тощо.