Всесвітній день щитовидної залози
За ініціативи Європейської асоціації щитовидної залози (European Thyroid Association, ETA; https://www.eurothyroid.com/) 25 травня з 2008р. у світі відзначають Всесвітній день щитовидної залози (World Thyroid Day; далі – WTD), присвячений людям із захворюваннями щитовидної залози (далі – ЩЗ) та всім, хто присвятив своє життя вивченню цих захворювань та їх лікуванню. У той же час Міжнародною федерацією ЩЗ (Thyroid Federation International, TFI; https://www.thyroid-fed.org/) за підтримки Європейської асоціації ЩЗ (ETA; www.eurothyroid.org), Американської асоціації ЩЗ (ATA; www.thyroid.org), Латиноамериканського товариства ЩЗ (LATS; www.lats.org), Асоціації ЩЗ Азії та Океанії (AOTA; http://aothyroid.org), Китайського товариства ендокринології (CSE) та Китайського товариства ядерної медицини (CSNM) було запропоновано з 25 по 31 травня проводити заходи присвячені Міжнародному тижню поінформованості про ЩЗ (International Thyroid Awareness Week; далі – ITAW).
ЩЗ (лат. glandula thyroidea) – непарний орган ендокринної системи, який складається з двох часток, перешийка та рудиментарної пірамідної частки, розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійним гіпофіз-залежним органом ендокринної системи. Гормони, які виробляються ЩЗ, мають анаболічний вплив на білковий обмін (тобто відповідають за формування та оновлення структури білкових сполук), катаболічний – на жировий (приймають участь у розщепленні жирів), а також опосередковано приймають участь у регулюванні обміну вуглеводів.
Гормони, що виробляються клітинами ЩЗ:
- тироксин, що відповідає за активацію обмінних процесів в клітинах всіх органів і тканин;
- трийодтиронін, який впливає на розвиток всього організму, бере участь в процесах метаболізму, впливає на терморегуляцію і роботу серця;
- кальцитонін – пептидний гормон, який відповідає за обмін кальцію і фосфору, оновлення кісткової тканини, впливає на проходження імпульсів в нервовій і м’язовій тканинах.
Тироксин і трийодтиронін є йодованими тиреоїдними гормонами. Їх молекули містять атоми йоду. При надходженні в організм він поглинається клітинами ЩЗ і накопичується в ній.
За доними ВООЗ від різноманітних захворювань ЩЗ страждає не менш ніж 1/3 населення Земної кулі. Фактори ризику розвитку захворювань ЩЗ:
- родинна схильність;
- дефіцит йоду;
- куріння;
- висока експозиція нітратів;
- гормональні зміни під час вагітності, статевого дозрівання або менопаузи;
- травми ЩЗ;
- аутоімунні порушення, що впливають на щитовидку (тиреоїдит Хашимото);
- певні ліки (наприклад, тиреостатики, літій).
Люди звикають до набряків на обличчі, списуючи їх на втому. Лікарі часто не звертають увагу на такі скарги як: незначне зниження працездатності, поганий настрій, порушення сну, дратівливість. Слід пам’ятати, що ці та багато інших скарг можуть бути спровоковані захворюваннями ЩЗ:
1) Пригнічений настрій, напади немотивованої туги, депресія, сонливість, втома, погіршення пам’яті, або, навпаки, збудження, тривога, дратливість, пітливість, тремтіння рук, збільшення щитовидної залози (зоб), екзофтальм (випинання очей);
2) Збільшення ваги або збільшення труднощів зі схудненням (незважаючи на помірну дієту і фізичні вправи) або, навпаки, різке схуднення на 10-15кг та вище (незважаючи на підвищений апетит та повноцінне харчування);
3) Набряки на обличчі, нижніх кінцівках, при яких прийом сечогінних не приносить полегшення;
4) Дерматологічні: швидке зростання нігтів, посилення оволосіння на тілі, або, навпаки, ламкість нігтів, волосся, втрата волосся, висипання, сухість, лущення шкіри, дерматити, тонка і дуже гладка шкіра;
5) Ознаки захворювання опорно-рухового апарату: болі в суглобах, м’язах, радикуліт;
6) Анемічні: зниження рівня гемоглобіну, при якому не допомагають препарати заліза;
7)Непереносимість холоду (людина мерзне в умовах, коли інші його не відчувають);
8) Імунодефіцитні стани: часті інфекційні захворювання, порушення імунітету;
9) Кардіологічні симптоми: болі в області серця, пришвидшене серцебиття (понад 100уд/хв), або, навпаки, брадикардія (знижена частота серцевих скорочень), підвищення артеріального тиску (особливо діастолічного), аритмії;
10) Бронхолегеневі: бронхіти, гострі респіраторні захворювання (внаслідок набряку дихальних шляхів), охриплість голосу, відчуття першіння в горлі, покашлювання;
11) Гастроентерологічні: болі в шлунку, здуття живота, закрепи або, навпаки, часті дефікації;
12) Гінекологічні: затримка статевого розвитку, порушення менструальної функції, безпліддя, запальні процеси, утворення кист, передменструальний синдром.
Захворювання ЩЗ небезпечні тим, що порушення в її роботі часто маскуються під симптоми захворювань інших органів. Тому, ні про що не підозрююча людина звертається за допомогою не до ендокринолога, а до інших спеціалістів. З урахуванням характерних для України несприятливої екологічної ситуації (ЧАЕС), йодної недостатності (особливо в гірських районах), відсутності національної програми з профілактики йододефіцитних розладів, з профілактичною метою рекомендується при виникненні вищеозначених симптомів проходити скринінгове обстеження ЩЗ, яке включає:
1) УЗД щитовидної залози;
2) аналіз крові на гормони (ТТГ, Т3, Т4);
3) у хворих з вузловими формами зобу – визначення рівня кальцитоніну, який є діагностичним критерієм медулярного раку;
3) консультація лікаря-ендокринолога.
