Сьогодення

ДЕНЬ КАВУНА

3 серпня в різних країнах світу відмічають смачне свято – День кавуна (Watermelon Day) (далі – День). Свою історію свято веде з США (National Watermelon Day), що займають перше місце по кількості з’їдаємих кавунів (обов’язковий атрибут літніх свят, особливо серед латиноамериканців, пікніків) у порівнянні з іншими країнами. Вже ніхто не пам’ятає, хто і коли встановив цей День, але від цього він не втрачає своєї популярності, набуваючи з кожним роком все більше прихильників. На сьогодні можна з упевненістю сказати, що свято стало міжнародним.

Історики вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка, оскільки в Ботсвані, Намібії, Лесото і ПАР можна і зараз зустріти зарості дикого кавуна – колоцінту (невеликого розміру, приблизно як грейпфрут, з гірким смаком). Розкопки підтвердили цю теорію. В епоху Середнього царства (Древній Єгипет, ХХ ст. до н.е.) кавуни часто поміщали в усипальні фараонів як джерело їжі в їх загробному існуванні (зокрема, насіння кавуна було виявлене в гробниці Тутанхамона), кавун зображувався на стінах гробниць, згадувався в давньоєгипетських міфах, в багатьох медичних рецептах на стародавніх папірусах. З віршів Вергілія відомо, що кавун вживали кавун (свіжим або засолених, варили з нього мед) і в Стародавньому Римі. У VІІ ст. кавуни потрапили в Індію. Приблизно у Хст. – до Древнього Китаю, де відразу були оцінені – китайці надавали кавуну велике лікувальне значення, приписуючи йому властивість «…очищати тіло і виносити хвороби з тіла, якщо приймати його постійно перед їжею». Китайці й досі святкують свій День кавуна. До Росії та Європі кавуни вперше потрапили приблизно в ХІ-ХІІ ст. (за інш.даними – в ХІІІ-ХІVст.), а в Америку вони були завезені в ХVІст. європейськими колоністами, разом з африканськими рабами.

Кавуни добре культивуються в степовому і середземноморському кліматі з довгим жарким сухим літом і м’якою, короткою зимою. На даний час кавун вирощується 96 країнах світу. Більше за все кавунів вирощують в Китаї, а далі з помітним відривом слідують Туреччина, Іран, Єгипет, країни Америки, Росія, Узбекистан і Україна. На сьогоднішній день у світі існує більше 1200 різновидностей кавуна. За кількістю виведених найдивніших сортів випереджає всіх Японія – там вивели квадратні кавуни, кавуни у вигляді піраміди, кавуни з жовтою м’якоттю, кавуни-крихти діаметром 10 см, чорні кавуни.

Згідно словникам, кавун звичайний (лат. Citrullus lanatus) – це баштанна культура, однорічна трав’яниста рослина, вид роду Кавун (лат. Citrullus) сімейства Гарбузові (лат. Cucurbitaceae). За будовою кавун вважається ягодою. Колір кори кавуна буває різним: від білого і жовтого забарвлення до темно-зеленого з малюнком у вигляді сітки, смуг, плям. М’якоть може бути рожева, червона, малинова, рідше – біла і жовта.

При купівлі кавуна слід звертати увагу, щоб у кавуна була суха плодоніжка. Якщо «хвостика» взагалі немає, або він сирий та зелений, значить, плоду не дали дозріти на баштані. «Добрий» кавун – має чіткі смужки, рівномірно забарвлений, без білястих плям (допускається тільки жовтий бочок). Стиглий – тріщить при стисканні і дзвенить, якщо ляскати по ньому долонею. Не треба купувати кавун з тріщинами і подряпинами, зі слідами ударів – він вже почав псуватися.

Кавуни – не тільки смачні, але і дуже корисні ласощі. Один кавун містить більше 90% води і лише близько 6% цукру від загальної маси. Він є чудовим джерелом вітаміну А, містить комплекс вітамінів групи В, вітамін С і фолієву кислоту. Кавун – один з лідерів за вмістом лікопіну, дуже сильного антиоксиданту. Все це не тільки допомагає зміцненню імунітету, але і допомагає організму для підтримки нормальної функції нервової системи і формування червоних кров’яних тілець. До того ж, солі заліза, калію, натрію, фосфору, магнію, що містяться в м’якоті кавуна, благотворно впливають на діяльність органів кровотворення, травлення, серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції.

Кавун використовують у дієтичному харчуванні при недокрів’ї, захворюваннях серцево-судинної системи, хворобах печінки і сечовивідних шляхів, він мають сечогінну і жовчогінну дію, перешкоджають утворенню каменів в жовчному міхурі, сприяють виведенню з організму холестерину, а також допомагає контролювати частоту серцевих скорочень і регулює кров’яний тиск. Сік кавуна добре втамовує спрагу при гарячковому стані. І, звичайно ж, кавуни можуть бути використані не тільки, як джерело вітамінів і мікроелементів, а й як інструмент для підняття настрою.

У День кавуна можна влаштовувати пікнік на природі, де з’їсти разом із сім’єю, друзями декілька свіжих кавунів. Також, можна влаштувати конкурс на кращу фігуру, вирізану з кавуна, кращу страву, напій.

Як правило, при вживанні кавуна виїдають свіжу серцевину зі скибки. Але з кавунів готують велику кількість різноманітних страв. Кавуни їстівні цілком – можна їсти і насіння (сушені), і кірки (у вигляді цукатів, варення або мариновані. Так, кавуни можуть бути використані в десертах (наприклад, фруктові салати), напоях, бути приготовлені на грилі або зварені. На півдні з кавуна готують нардек («кавуновий мед»), упарюючи кавуновий сік до густоти меду. З скоринок кавуна варять варення або маринують (рецепт маринованих кавунових кірок був опублікований в кулінарній книзі, виданій в Америці в 1796р.).A