Сьогодення

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

22 травня у всьому світі відзначають Міжнародним днем біологічного різноманіття (International Biological Diversity Day) (далі – День). Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (ГА ООН) в 1995р. (резолюція A/RES/49/119) на основі рекомендації Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття (далі – Конвенція), що відбулася в 1994р. і спершу відмічався 29 грудня – в день коли набрала сили Конвенція. Питання про необхідність перенесення цього Дня на 22 травня (день коли була прийнята Конвенція) було затронуте Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2000р. та закріплене рішенням A/RES/55/201 від 08.02.2001р. Мета Дня – поглибити розуміння проблемних питань біологічного різноманіття та підвищити обізнаність про них.

Під терміном «біологічне різноманіття» (далі – БР) розуміють сукупність усіх видів живих організмів (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. БР Землі складається з 8,7млн. біологічних видів (±1,3млн), з яких описано тільки 1,6млн. На жаль, інтенсивність використання компонентів БР призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду та ін. Так, за останні 400 років планета втратила близько 100 видів лише хребетних тварин. Згідно статистичним дослідженям у середньому кожну годину на Земній кулі зникає приблизно 3 види живих організмів – це майже 30тис. на рік (зникаючими називають види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу). Все це у свою чергу викликає деградацію екосистем. На сьогоднішній день у світі деградує або використовується нерозважливо близько 60% екосистеми – відбувається опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті, погіршення умов життя. Тому що будь-який живий організм відіграє свою роль в екосистемі і є ланкою ланцюгів живлення, які складаються в харчові мережі, і якщо одна частка такого ланцюга випадає – під загрозою знаходиться вся екосистема. За даними ООН життєзабезпечення тільки понад 3млрд. жителів планети залежить від морських і прибережних районів світу, в той час як понад 1,6 млрд. – від лісів і не деревних лісових продуктів. Зі слів Генерального секретаря ООН Пан Гі Мун, подальша деградація середовища проживання і втрата БР у найближчій час загрожуватимуть благополуччю більш ніж 1 млрд.осіб, які проживають на посушливих і напівпосушливих територіях. Таким чином БР є основою життя та його збереження необхідно для продовження існування самих людей як окремого біологічного виду.

Всесвітній союз охорони природи виділяє 7 основних чинників, що сприяють втраті біологічного різноманіття:

  • зростання населення і надмірне споживання ресурсів планети;
  • безрозсудне використання природних ресурсів;
  • забруднення навколишнього середовища;
  • конкуренція з боку інвазивних видів;
  • втрата та фрагментація природного середовища;
  • глобальні кліматичні зміни;
  • опустелювання.

Ще у 1988р. Програма ООН з довкілля впровадила робочу групу експертів, які повинні були розглянути проблеми потреби у міжнародній конвенції з біорізноманіття. У 1989р. була організована група правових експертів для підготовки правової бази створення міжнародної конвенції. 22 травня 1992р. в Найробі на Конференції з проблем усиновлення (Conference for the Adoption) було представлено фінальний текст угоди про створення Конвенції з БР, що вступила в силу 29 грудня 1993р. Основна її мета – збереження БР на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.

Верховна Рада України ратифікувала цю Конвенцію 29 листопада 1994р., а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізації положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство екології та природних ресурсів України.

Однак ситуація залишається проблемною. Так, наша країна з самого початку багата на біологічні види (понад 25тис. видів рослин і 45тис. видів тварин), що характеризуються певним ендемізмом і реліктовістю, внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, значно змінила ландшафти та середовища їх існування. Так, різко зменшилася площа, зайнята природними угрупованнями – до 29%, зокрема лісами – до 14,3% території країни. Практично було знищено степ як природний біом, значних змін зазнали також гідрологічні умови території у зв’язку з будівництвом рівнинних гідроелектростанцій, створенням водосховищ, осушенням боліт Полісся та обводненням степу. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, зокрема важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, є прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду. Все це веде до втрати БР та тяжких наслідків, які в найближчі 50 років, якщо нічого не робити, призведуть до погіршення ситуації на планеті.

Період з 2011 до 2020 рр. Генеральна асамблея ООН проголосила Декадою ООН з БР. Головна мета Декади – сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання БР на 2011-2020рр. та Цільових задач Айті (Aichi Target), прийнятих під час Х наради Конференції Сторін Конвенції про БР (м.Нагоя, Японія, 2010).

Необхідно пам’ятати, що багато з чинників, що ведуть до погіршення ситуації на планеті, – результат діяльності людини і тільки, якщо кожен з нас підійде до проблеми усвідомлено, ми зможемо щось змінити.