Санепідемситуація

МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗ ПЕСТИЦИДІВ

Починаючи з 3 грудня по 10 грудня у світі відзначають Міжнародний тиждень без пестицидів (далі – Компанія). Ця Компанія була запропонована Міжнародною коаліцією боротьби з пестицидами (Pesticide Action Network (PAN) International, 1982р.; сайт – http://pan-international.org/) ще у 1998р., та проводилася спочатку 3 грудня як Міжнародний день боротьби з пестицидами (World No Pesticide Use Day; далі – День) у пам’ять найстрашнішої хімічної та промислової катастрофи, коли в 1984р. у Бопалі (Індія) вибухнув завод по виробництву пестицидів, внаслідок чого були зафіксовані викиди в атмосферу смертельного газу метил ізоціанату. Ця подія стала причиною більш ніж 500тис. випадків захворювань та 200тис. смертей. Її наслідки спостерігаються й по сьогодні у вигляді випадків хронічних захворювань серед виживших. Однак, в усьому світі продовжується виробництво, розподіл та використання хімічних пестицидів, що має руйнівний вплив на людину і довкілля.

Мета Тижня – підвищення громадської проінформованості про негативні наслідки використання пестицидів, а також для сприяння формування сталих альтернативних методів ведення сільського господарства без використання пестицидів.

Пестици́ди (від лат. pestis – зараза, caedo – вбиваю) – це синтетичні хімічні речовини, які використовуються в сільському господарстві, садівництві для захисту рослин і сільськогосподарських продуктів, а також боротьби зі шкідниками (шкідливими або небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами). За даними ВООЗ відомо близько 1000 пестицидів. У цю групу хімічних речовин входять: iнсектициди (проти комах), акарициди (проти клiщiв), фунгiциди (проти грибків), бактерициди (проти бактерiй), нематоциди (проти хробаків), зооциди (проти хребетних шкiдникiв).

На сьогодні відомо, що пестициди можуть викликати багато проблем, пов’язаних із забрудненням оточуючого середовища. Зокрема накопичуються в ґрунті, знищують корисні мікроорганізми, черв’яків, пригнічують біологічну активність та знижують природну родючість ґрунтів, накопичуються в корисних рослинах, забруднюють ґрунтові води. Слід зазначити, що інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Так, щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193тис.т фтору, 1,6тис.т цинку, 620тис.т міді та 622т калію. Внаслідок чого ще у 90-тих роках залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Саме пестициди, на думку експертів ООН, стали головною причиною «тихої катастрофи» – так називають сьогоднішній стан ґрунтів у Європі. За офіційними даними ЄС 40% звичайних продуктів містяться залишки пестицидів, у органічних ця цифра сягає 4%.

Слід пам’ятати, що розповсюдження пестицидів у довкіллі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб – розсіювання за допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий – перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках. З’ясувалось, що стійкість пестицидів є настільки високою, а їх розповсюдження настільки глобально, що їх виявляють навіть в організмах пінгвінів Антарктики, куди пестициди були занесені повітряними й океанськими течіями, а пестицид ДДТ (дуст), який активно використовувався протягом 20 років у 50-х роках минулого століття, а зараз заборонений у більшості країн, досі знаходять у жировій тканині полярних ведмедів та у грудному молоці сучасних жінок.

Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу. Наслідки хімічного впливу на біосферу Землі плачевні. Так, забруднення оточуючого середовища пестицидами призводить до знищення корисних комах (зокрема комах-запилювачів), птахів, риб, тварин, отруєння людей безпосередньо пестицидами або продуктами, у яких вони накопичуються (проводити аналіз продуктів на вміст пестицидів складно та дорого, тому перед продажем часто цього не роблять).

В останні десятиліття ХХ-го ст. в ряді країн пестициди стали одним з найважливіших чинників ризику для життя і здоров’я людини. З одного боку, пестициди – це додаткове токсичне навантаження на організм. Усі пестициди відносяться до отрут широкого спектру дії; надходячи до організму людини та теплокровних тварин навіть у дуже малих дозах, вони здатні викликати порушення діяльності центральної нервової системи та життєво важливих органів. За даними ВООЗ, щорічно в світі реєструється близько 2млн. гострих отруєнь пестицидами, в основному – при роботі з ними. Також, вченими було виявлено, що пестициди викликають алергії, ведуть до хромосомних мутацій, що можуть проявлятися навіть через декілька поколінь, порушень у роботі репродуктивної і гормональної систем, імунного статусу, до доброякісних та злоякісних онкологічних захворювань (близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними) і вроджених аномалій, мають нейротоксичну дію, підвищують ризик захворювань на діабет, хвороби Паркінсона та Альцгеймера. Наприклад, популярний гербіцид гліфосат – канцероген та порушує роботу гормональної системи. Інсектицид хлорпірифос, із групи органофосфатів, паралізуючий нервову систему комах, оказує схожий вплив на організм людини та порушує розвиток мозку. Вчені виявили, що при підвищеному вмісті в організмі важких металів, наприклад алюмінію, шкідливий вплив деяких пестицидів примножується.

Таким чином, на сьогоднішній день вчені рекомендують запобігати по можливості використання пестицидів у своєму житті, та вживати продукти, що пройшли перевірку на їх вміст. Якщо зовсім уникнути роботи з пестицидами не можливо, необхідно строго дотримуватись правил техніки безпеки та виконувати наступні вимоги:

– не допускати до роботи з отрутохімікатами дітей;

– зберігати отрутохімікати необхідно у закритій виробничій упаковці, у приміщенні без різких коливань температур, у місцях недоступних для дітей та домашніх тварин, далеко від продуктів харчування, кормів для тварин, далеко від джерел вогню;

– роботи з отрутохімікатами слід виконувати у спеціальному одягу з щільної пиленепрониклої ткані, головному уборі, резинових чоботах та рукавицях, респіраторі, захисних окулярах;

– під час роботи необхідно додержуватись правил особистої гігієни, не допускаючи контакту отрути з любою частиною тіла. На місці робіт заборонено вживати їжу, палити, слід часто мити руки з милом;

– слід використовувати препарат у такій концентрації, в такі терміни та з таким інтервалом, як вказано в інструкції щодо використання даного препарату;

– тривалість робіт з отрутохімікатами не повинна перевищувати 6 годин, з сильнодіючими – 4 години;

– не допускати попадання препарату або упаковки від нього у водойми;

– по завершені робіт слід добре вичистити одяг, прополоскати ротову порожнину, прийняти душ, змінити одяг;

– попереджувати знаходження людей та тварин, збір продуктів у місцях використання препарату на протязі терміну, вказаного в інструкції до препарату.

Перша допомога при попаданні препарату:

1.на шкіру – змити великою кількістю води з милом;

2.в очі – промивати великою кількістю води не менше 15 хв., звернутися до лікаря;

3.до шлунку – промити шлунок, прийняти активований вугіль, звернутися до лікаря.

Пам’ятайте, Ваше здоров’я та здоров’я Ваших близьких, у першу чергу, залежить від Вашого вибору.