Інформація,  Сьогодення

МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄНЬ СВИНЦЕМ

З 20 по 26 жовтня 2019р. щорічно проводиться Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем (далі – Тиждень) з особливим упором на усунення з виробництва свинцевої фарби.

Свинець (іноді також – «оливо») – токсичний метал, широке застосування якого призвело до значного забруднення навколишнього середовища (далі – НС) і виникнення проблем зі здоров’ям людей у багатьох країнах. При цьому відомо, що 30-45% із загальної кількості свинцю, що потрапляє в організм людини, надходить з їжею, 30% з пилом; 10-20% з питною водою і 5-20% з повітрям.

За даними ВООЗ свинець є одним з найбільш глобальних і небезпечних забруднювачів НС, оскільки цей метал має достатньо широку сферу застосування в різних галузях господарства та побуті, а також великі обсяги виробництва та світової торгівлі, що зумовлює закономірне надходження свинцю в об’єкти довкілля, де він поширюється на значні відстані від джерел забруднення. Слід зазначити, що світове виробництво свинцю невпинно зростає та складає на сьогодні приблизно 3млн. тонн на рік (наприклад, 4000р. тому – 160т на рік; 2700р. тому – 10тис. т на рік; у епоху Римської імперії – 80тис.т на рік). Тривале використання великої кількості цього хімічного елементу призвело до широкого забруднення ним НС. За даними вчених було виявлено збільшення концентрації свинцю в оточуючому середовищі: у 200 разів за останні 3000 рр. (в пластах льоду на півночі Європи); в 4 рази – за останнє століття (у віддалених ставках, які містять воду осадів, що випадали); в 2 разиза останні 50 років (в ґрунті). Внаслідок забруднення НС міграція свинцю в системі “вода – ґрунт – атмосфера – харчові продукти – людина” набула гігантських розмірів. Згідно з висновком комітету ООН з охорони НС, свинець визнано одним із пріоритетних глобальних забруднювачів, що потребують першочергового контролю. У 1970р. Національний інститут професійної безпеки і гігієни США почав проводити моніторинг НС та питання щодо взаємозв’язку «забруднення НС – здоров’я людини» було взято під контроль у США, Японії та в розвинених країнах Європи. Внаслідок чого останнім часом вміст свинцю в повітрі, воді, харчових продуктах, а також в організмі людей трохи зменшився. Однак проблема забруднення НС свинцем все ще залишається актуальною.

На сьогодні основними джерелами забруднення НС даним хімічним елементом є вихлопні гази автомобілів (70%) та викиди промисловості (основні промислові джерела свинцю: виплавляння заліза – 12%, свинцю – 5%, міді – 9%; спалення вугілля – 4%). Найбільше забрудненими свинцем є ділянки, що прилягають до автострад. Щорічно в атмосферу надходить та легко поширюється у вигляді аерозолів, пилу та смогу близько 1250кг цього хімічного елементу, зокрема 0,5млн. тонн свинцюз вихлопними газами автотранспорту. Основна частина свинцю, як забруднювача НС, з повітрям осідає на землю та воду, а звідси потрапляє до харчових продуктів. У світовому океані свинець, проходить через харчовий ланцюг «фітопланктон – зоопланктон – риба» та поступово осідає на дно. У питну воду свинець, окрім того, може надходити з свинцевого припою, який використовують для запаювання водогінних труб. За даними вчених, рослинні продукти, що вирощують на зрошуваному стічними водами ґрунті, в середньому містять на 10% більше свинцю, ніж рослини, що були вирощені без таких добрив. Найбільше поглинають свинцю листкові овочі.

У середньому рівень свинцю в їжі жителів Європи та США складає приблизно 0,2мг/кг (за умови вживання продуктів, що пройшли гігієнічну експертизу на вміст хімічних речовин). Оскільки кожна доросла людина щодня споживає в середньому 1,5кг їжі, то в її організм з їжею надходить близько 0,3мг свинцю на день. За даними вчених, щоденне надходження у організм людини 600-700мкг (0,6-0,7мг) свинцю приводить до появи перших (доклінічних) симптомів хронічної інтоксикації, що носять неспецифічний характер: безсоння, підвищена активність, які пізніше змінюються значною втомлюваністю, навіть депресією.

При надходженні в організм людини з їжею свинець всмоктується у травному каналі в кров, де з’єднується з молекулами гемоглобіну. Слід пам’ятати, що свинець має кумулятивну (накопичувальну) токсичну дію на різні системи організму. Так, з крові – надходить до кісток (де накопичується, та викликає їх поступове руйнування), концентрується в печінці та нирках, практично безперешкодно проникає через плаценту (викликає незворотні неврологічні порушення у плода). Свинець також має гонадотоксичну дію, негативно впливає на репродуктивну функцію. Окрім того, біологічними органами-мішенями для дії свинцю в організмі людини є:

система червоної крові (проявляється розвитком гіпохромної, гіперсидеремічної анемії внаслідок ферментотоксичної дії металу на етапах синтезу гемоглобіну та обміну порфіринів);

органи центральної та периферичної нервової системи (проявляється розвитком токсичної енцефалопатії та полінейропатії);

серцево-судинна система, на яку свинець має прямий та опосередкований вплив через систему метаболітів та біологічно-активних речовин (зумовлює розвиток артеріальної гіпертензії, дистрофії міокарду та порушень стінок кровоносних судин);

система органів травлення (проявляється розвитком абдомінального синдрому, токсичного гепатиту, тощо);

органи сечостатевої системи (проявляється розвитком нефропатії, а також зниженням фертильності та безпліддям, тощо).

Майже усі токсичні ефекти дії свинцю на організм корелюють з його вмістом у різних біологічних середовищах: у крові, сечі, грудному молоці, слині, волоссі та кістках, де відбувається кумуляція металу у складі важкорозчинних комплексних сполук з неорганічним кальцієм та фосфором.

Мірилом токсичної дії свинцю на організм людини офіційно прийнято вважати його вміст в крові. ВООЗ встановила, що 300мкг (0,3мг) свинцю є граничною допустимою межею його поглинання для дорослих. Це означає, що середня кількість свинцю, яка надходить у кров, не повинна становити більше ніж 10% від загальної кількості крові, тобто рівень вмісту 30мкг на 100мл крові або навіть менше є безпечним, але ця величина не може бути використана для дітей. Гранично допустимого рівня (далі – ГДР) вмісту свинцю в крові дітей повинна бути менш ніж 1015мкг на 100мл. При збільшенні ГДР – виникає порушення здоров’я.

При впливі на організм дитини свинець може привести до пошкодження нервової системи і нирок, порушення уваги, пам’яті, зниження розумових здібностей, утруднення процесів мови і до виникнення проблем поведінки (встановлено зв’язок між отруєнням свинцем і рівнем злочинності), недостатньої м’язової координації, недорозвинення опорно-рухового апарату, пошкодження слуху. Всі процеси, що потребують мовних навичок та уваги, дуже чутливі навіть до відносно малих концентрацій свинцю. Останнім часом встановлено, що свинець гальмує утворення активної форми вітаміну Д в ниркових канальцях і тим самим може сприяти збільшенню частоти рахіту у дітей. Високі рівні отруєння свинцем можуть привести до руйнівних наслідків для дитячого організму, в т.ч. до конвульсій, втрати свідомості і – в деяких випадках – до смерті.

До профілактичних заходів отруєнь свинцем можна віднести:

  1. Купуйте продукти харчування тільки у постачальників (продавців), що перевіряють свою продукцію на вміст хімічних речовин (особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю і т.ін.). Не покупайте – на стихійних ринках.
  2. Не збирайте фрукти, овочі, лікувальні трави, гриби біля автомагістралей, автозаправок, на території підприємств, військових баз (у т.ч. довгий час не працюючих).
  3. Не проводьте багато часу (особливо гуляючи з дітьми, займаючись спортом і т.ін.) біля автодоріг з високою щільністю руху (навіть якщо моніторингові дослідження не показують перевищення ГДК свинцю у повітрі, пам’ятайте, що даний метал має схильність накопичуватися у Вашому організмі). Віддавайте перевагу парковим зонам, пляжам.
  4. Не відкривайте Ваші вікна, якщо вони виходять на автомагістраль з високою щільністю руху, у час пік. Краще, придбайте кондиціонери з функцією очистки повітря. При можливості відгороджуйтесь від траси зеленими насадженнями (деревами, кущами).
  5. При роботі із речовинами з високим вмістом свинцю (наприклад, масляні фарби, свинцеві акумулятори і і.ін.) не забувайте користуватися респіраторами, дотримуватися правил особистої гігієни (не споживайте їжу в цеху, після роботи приймайте душ, змінюйте робочій одяг). Харчуйтеся повноцінно. Пам’ятайте: кожну хворобу легше попередити, ніж вилікувати.

Якщо підозрюєте в себе (або у рідних) інтоксикацію – зверніться до лікаря, здайте кров на аналіз і, якщо треба, під його контролем розпочніть лікування.