Вперше Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією (далі – День) пройшов 14-го травня 2005р. З 2006р. Всесвітня Ліга Гіпертонії (World Hypertension League) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я встановили щорічні події, присвячені даній темі на 17 травня.

Мета Дня – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Артеріальна гіпертонія (далі – АГ) – мультифакторне захворювання, яке має генетичну схильність і характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (≥140мм рт.ст.) і діастолічного (≥90мм рт.ст.) артеріального тиску (далі – АТ), стан, наслідки якого є найчастішою причиною передчасної смерті. Взагалі, у світі серцево-судинні захворювання (далі – ССЗ) є причиною приблизно 17,5млн. випадків смерті на рік, це майже третина від загального числа смертей. При цьому 9,4млн. випадків смерті щорічно викликають ускладнення гіпертонії, з них щонайменше 45% смертних випадків, викликаних хворобами серця, та 51% випадків смерті, викликаних інсультом. Більше 75% випадків смерті від ССЗ відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Україна є лідером за показником серцево-судинної смертності серед країн Європи. На протязі 1991-2016рр. в Україні зафіксовано зростанням кількості хвороб системи кровообігу у 3 рази. За статистикою, гострий інфаркт міокарда виникає у 50 тис. українців, кожний 3-й з них помирає. Смертність від серцево-судинної патології в Україні становить 66,3% від загального показника ССЗ, у 33% хворих ССЗ призводять до первинної інвалідизації. Наприклад, в Одеській області у січні цього року 68% померлих загинули саме від хвороб серцево-судинної системи.

АГ відноситься до найбільш поширених захворювань людини – більше 1,5 млрд. людей у всьому світі страждають від цього захворювання, у т.ч. понад 12 млн. українців. На АГ страждають 20-30% дорослого населення, а з віком поширеність хвороби збільшується і у віці 65 років і вище досягає 50-65%. Окрім того, гіпертонія на жаль, зустрічається і серед дітей і підлітків. За даними статистики близько 45% хворих АГ людей навіть не догадуються, що в них високі цифри АТ – не пред’являють скарг, ведуть звичний спосіб життя, а напади вираженої слабкості та запаморочення сприймають як перевтому. Скарги при гіпертонії виникають у тому випадку, якщо уражаються так звані органи-мішені – органи найбільш чутливі до підйомів АТ:

  • судини серця: ознаки ішемічної хвороби серця і прогресуючої серцевої недостатності;
  • судини мозку: неврологічні розлади, гіпертонічна енцефалопатія, порушення зору;
  • судини нирок: ознаки ниркової недостатності.

До симптомів АГ відносяться підвищений АТ, серцебиття (>90 разів на хвилину в спокої), головний біль (найчастіше в потиличній або тім’яній частях), періодичний шум в ухах, запаморочення, біль в ділянці серця, відчуття задухи. Слід пам’ятати, що неконтрольована гіпертонія може призвести до важких ускладнень, таких як ниркова чи серцева недостатність, погіршення зору,гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу (геморагічні та ішемічні інсульти).

Приблизно 90-95% випадків АГ відносяться до категорії первинної гіпертонії, яка характеризується появою високого АТ без будь-яких очевидних причин. Решта 5-10% випадків АГ – вторинна, симптоматична гіпертонія, яка спричиняються хворобами інших органів і систем (нирок, артерій, серця або ендокринної системи). Загалом існує понад 50 захворювань та клінічних станів, що можуть призводити до розвитку вторинної АГ.Так, АГ часто зустрічається у жінок, що приймають оральні контрацептиви.

АГ частіше виникає у людей похилого віку, проте починається захворювання в молодому, а інколи навіть і в дитячому віці. На розвиток АГ впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються (стресові ситуації, гіподинамія, паління, ожиріння, діабет, зловживання алкоголем), на які людина може вплинути, і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік).

Нормалізація тиску може здійснюватися 2-а шляхами. І-й, це немедикаментозний– відмова від сигарет та алкоголю, зниження ваги, зайняття спортом, ІІ-й– прийняття препаратів. Так, для зменшення ризику розвитку АГ,  необхідно дотримуватися простих та ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя:

  1. Відмова від тютюнопаління – один з найефективніших засобів зниження загального ризику розвитку ССЗ. На 1-ій хвилині після викурювання цигарки АТ підвищується. У осіб, які палять,мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця виникають в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.
  2. Регулярна фізична активність не менш ніж 30-45хв. щоденно (наприклад, ранкова зарядка, прогулянки швидким кроком, їзда на велосипеді, плаванняі т.і.).
  3. Психоемоційне розвантаження та релаксація – практикуйте медитацію і техніки, спрямовані на розвантаження нервової системи, займайтеся йогою.
  4. Зниження та нормалізація маси тіла при її надлишку.Щоб оцінити ступінь відповідності маси тіла зросту людини необхідно розрахувати індекс маси тіла (далі – ІМТ): ІМТ = маса в кг/ зріст в квадраті в метрах.У дорослих людей ІМТ оцінюється:<18,5 – про наявність у людини недостатньої маси тіла, 18,5-24,9 – еквівалент нормальної маси, 25-29,9 –наявність зайвої маси тіла, ≥30 –ознака ожиріння. Наприклад, для людини масою 80кг і ростом 180см: ІМТ = 80/1.82=24,7 – нормальна маса тіла.
  5. Корекція харчування. Доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (знежирені молочні продукти), калієм (крупи, особливо гречана, вівсяна, пшоняна; бобові; фрукти, , у т.ч. сушені; овочі; зелень), магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені страви або страви з низьким вмістом жиру, рибу (≥2 разів на тиждень). Обмежить вживання солодощів, а також продуктів, що містять насичені жири, холістерин.
  6. Обмеження споживання солі (≤5г на добу – трохи менше чайної ложки). Також треба враховувати так звану «приховану сіль», що міститься в маринадах, копчених продуктах, ковбасах, соусах та навіть у звичайному хлібі, і може перевищувати зазначену норму.
  7. Обмеження вживання алкогольних напоїв (<30г на добу для чоловіків і <20г – для жінок в перерахунку на чистий спирт). За даними ВООЗ, повністю безпечної дози алкоголю не існує, тому будь-яке вживання алкоголю становить небезпеку: чим більша кількість спожитого алкоголю, тим більше підвищується АТ. Слід враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
  8. Обов’язково лікуйте супутні захворювання. Уникайте ліків, які можуть підвищити АТ (наприклад, деякі контрацептиви, препарати для схуднення, і т.і.).

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти АГ, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%. Якщо немедикаментозні методи лікування не надають ефекту або у пацієнта спостерігається високий АТ, гіпертрофія лівого шлуночка серця, ураження нирок, атеросклероз коронарних артерій і т.п.,лікарем призначається медикаментозна терапія. Не займайтесь самолікуванням – кількість і дози препаратів для нормалізації тиску з урахуванням Вашого рівня АТ і наявності супутніх захворювань повинен визначати тільки лікар!

Категорії: Новини