З 13 по 17 травня Європа відзначає тиждень громадського здоров’я, протягом якого заплановано більше 70-ти святкових подій.

Виконавчий директор Європейського тижня громадського здоров’я Дінеке Пагет зазначила: «Ми ініціювали Європейський тиждень громадського здоров’я для того, щоб показати повну картину здоров’я населення, співпрацюючи з нашими європейськими партнерами. Громадське здоров’я виходить далеко за межі охорони здоров’я, оскільки охоплює усі дисципліни. І цей тиждень також виходить далеко за межі Європейського союзу – ми охоплюємо 53 країни Європейського регіону ВООЗ. Всі ми маємо право на здоров’я і наше здоров’я потребує захисту».

Тиждень здоров’я організовано за ініціативи Європейського регіонального бюро ВООЗ. Кожен день присвячено окремому питанню здоров’я населення:

• 13 травня: фізична активність
• 14 травня: здорове довкілля
• 15 травня: піклування задля здоров’я. Довіра між медичними працівниками та пацієнтами.
• 16 травня: здорове харчування
• 17 травня: психічне здоров’я молоді.
• Також організатори пропонують громадськості проявити ініціативу та надали можливість для створення власного заходу з метою популяризації здоров’я. Створити власну подію можна на сторінці Європейського тижня громадського здоров’я.

Інформація з сайту Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Вперше Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією (далі – День) пройшов 14-го травня 2005р. З 2006р. Всесвітня Ліга Гіпертонії (World Hypertension League) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я встановили щорічні події, присвячені даній темі на 17 травня.

Мета Дня – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Артеріальна гіпертонія (далі – АГ) – мультифакторне захворювання, яке має генетичну схильність і характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (≥140мм рт.ст.) і діастолічного (≥90мм рт.ст.) артеріального тиску (далі – АТ), стан, наслідки якого є найчастішою причиною передчасної смерті. Взагалі, у світі серцево-судинні захворювання (далі – ССЗ) є причиною приблизно 17,5млн. випадків смерті на рік, це майже третина від загального числа смертей. При цьому 9,4млн. випадків смерті щорічно викликають ускладнення гіпертонії, з них щонайменше 45% смертних випадків, викликаних хворобами серця, та 51% випадків смерті, викликаних інсультом. Більше 75% випадків смерті від ССЗ відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Україна є лідером за показником серцево-судинної смертності серед країн Європи. На протязі 1991-2016рр. в Україні зафіксовано зростанням кількості хвороб системи кровообігу у 3 рази. За статистикою, гострий інфаркт міокарда виникає у 50 тис. українців, кожний 3-й з них помирає. Смертність від серцево-судинної патології в Україні становить 66,3% від загального показника ССЗ, у 33% хворих ССЗ призводять до первинної інвалідизації. Наприклад, в Одеській області у січні цього року 68% померлих загинули саме від хвороб серцево-судинної системи.

АГ відноситься до найбільш поширених захворювань людини – більше 1,5 млрд. людей у всьому світі страждають від цього захворювання, у т.ч. понад 12 млн. українців. На АГ страждають 20-30% дорослого населення, а з віком поширеність хвороби збільшується і у віці 65 років і вище досягає 50-65%. Окрім того, гіпертонія на жаль, зустрічається і серед дітей і підлітків. За даними статистики близько 45% хворих АГ людей навіть не догадуються, що в них високі цифри АТ – не пред’являють скарг, ведуть звичний спосіб життя, а напади вираженої слабкості та запаморочення сприймають як перевтому. Скарги при гіпертонії виникають у тому випадку, якщо уражаються так звані органи-мішені – органи найбільш чутливі до підйомів АТ:

• судини серця: ознаки ішемічної хвороби серця і прогресуючої серцевої недостатності;
• судини мозку: неврологічні розлади, гіпертонічна енцефалопатія, порушення зору;
• судини нирок: ознаки ниркової недостатності.

До симптомів АГ відносяться підвищений АТ, серцебиття (>90 разів на хвилину в спокої), головний біль (найчастіше в потиличній або тім’яній частях), періодичний шум в ухах, запаморочення, біль в ділянці серця, відчуття задухи. Слід пам’ятати, що неконтрольована гіпертонія може призвести до важких ускладнень, таких як ниркова чи серцева недостатність, погіршення зору,гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу (геморагічні та ішемічні інсульти).

Приблизно 90-95% випадків АГ відносяться до категорії первинної гіпертонії, яка характеризується появою високого АТ без будь-яких очевидних причин. Решта 5-10% випадків АГ – вторинна, симптоматична гіпертонія, яка спричиняються хворобами інших органів і систем (нирок, артерій, серця або ендокринної системи). Загалом існує понад 50 захворювань та клінічних станів, що можуть призводити до розвитку вторинної АГ.Так, АГ часто зустрічається у жінок, що приймають оральні контрацептиви.

АГ частіше виникає у людей похилого віку, проте починається захворювання в молодому, а інколи навіть і в дитячому віці. На розвиток АГ впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються (стресові ситуації, гіподинамія, паління, ожиріння, діабет, зловживання алкоголем), на які людина може вплинути, і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік).

Нормалізація тиску може здійснюватися 2-а шляхами. І-й, це немедикаментозний– відмова від сигарет та алкоголю, зниження ваги, зайняття спортом, ІІ-й– прийняття препаратів. Так, для зменшення ризику розвитку АГ,  необхідно дотримуватися простих та ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя:

1. Відмова від тютюнопаління – один з найефективніших засобів зниження загального ризику розвитку ССЗ. На 1-ій хвилині після викурювання цигарки АТ підвищується. У осіб, які палять,мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця виникають в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.
2. Регулярна фізична активність не менш ніж 30-45хв. щоденно (наприклад, ранкова зарядка, прогулянки швидким кроком, їзда на велосипеді, плаванняі т.і.).
3. Психоемоційне розвантаження та релаксація – практикуйте медитацію і техніки, спрямовані на розвантаження нервової системи, займайтеся йогою.
4. Зниження та нормалізація маси тіла при її надлишку.Щоб оцінити ступінь відповідності маси тіла зросту людини необхідно розрахувати індекс маси тіла (далі – ІМТ): ІМТ = маса в кг/ зріст в квадраті в метрах.У дорослих людей ІМТ оцінюється:<18,5 – про наявність у людини недостатньої маси тіла, 18,5-24,9 – еквівалент нормальної маси, 25-29,9 –наявність зайвої маси тіла, ≥30 –ознака ожиріння. Наприклад, для людини масою 80кг і ростом 180см: ІМТ = 80/1.8²=24,7 – нормальна маса тіла.
5. Корекція харчування. Доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (знежирені молочні продукти), калієм (крупи, особливо гречана, вівсяна, пшоняна; бобові; фрукти, , у т.ч. сушені; овочі; зелень), магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені страви або страви з низьким вмістом жиру, рибу (≥2 разів на тиждень). Обмежить вживання солодощів, а також продуктів, що містять насичені жири, холістерин.
6. Обмеження споживання солі (≤5г на добу – трохи менше чайної ложки). Також треба враховувати так звану «приховану сіль», що міститься в маринадах, копчених продуктах, ковбасах, соусах та навіть у звичайному хлібі, і може перевищувати зазначену норму.
7. Обмеження вживання алкогольних напоїв (<30г на добу для чоловіків і <20г – для жінок в перерахунку на чистий спирт). За даними ВООЗ, повністю безпечної дози алкоголю не існує, тому будь-яке вживання алкоголю становить небезпеку: чим більша кількість спожитого алкоголю, тим більше підвищується АТ. Слід враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
8. Обов’язково лікуйте супутні захворювання. Уникайте ліків, які можуть підвищити АТ (наприклад, деякі контрацептиви, препарати для схуднення, і т.і.).

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти АГ, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%. Якщо немедикаментозні методи лікування не надають ефекту або у пацієнта спостерігається високий АТ, гіпертрофія лівого шлуночка серця, ураження нирок, атеросклероз коронарних артерій і т.п.,лікарем призначається медикаментозна терапія. Не займайтесь самолікуванням – кількість і дози препаратів для нормалізації тиску з урахуванням Вашого рівня АТ і наявності супутніх захворювань повинен визначати тільки лікар!

15 травня щорічно в усьому світі відзначається Всесвітній День Захисту Клімату (International Day of Climate Action) (далі – День).

Мета Дня – звернути увагу міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. За даними науковців всього світу за останні 150 років клімат змінювався, переважно через життєдіяльність людини: глобальна температура зростає, в атмосферному шарі підвищується вміст озону, характер опадів стає все більш непередбачуваним, рівень моря підвищується. І ці тенденції, як очікується, триватимуть протягом найближчих десятиліть. Окрім того відзначається негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, негативно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав. Наукові дослідження свідчать про те, що за останнє сторіччя значно зросла кількість стихійних лих пов’язаних із кліматом, їх вплив на собі на сьогодні відчувають понад 250 млн. людей на рік. Сучасна наука не може відповісти на питання, як швидко настане катастрофічна ситуація в разі подальшої зміни клімату на Землі. Однак, на думку екологів і метеорологів, відстрочити ці зміни людству цілком під силу.

Вперше це питання підіймалося на світовому рівні на так званому Самміті Землі (Earth Summit), що відбувся в Ріо-де-Жанейро у 1992р., де представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату (РКЗК). За цією угодою визначались загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів (далі – ПГ) в атмосфері на тому рівні, який не загрожуватиме глобальним антропогенним впливом кліматичній системі Землі. Наприкінці 1997р. на ІІІ-й Конференції сторін РКЗК, яка проходила в Кіото (Японія), в доповнення до Конвенції був прийнятий так званий Кіотський протокол (далі – Протокол) – міжнародний документ, який зобов’язує у 2008-2012рр. розвинені країни та країни з перехідною економікою у порівнянні з 1990р. скоротити на 8-10% або стабілізувати викиди ПГ – діоксиду вуглецю (СО₂), закису азоту (N₂O), метану (СН₄), гексафториду сірки (SF₆), перфторвуглецю (ПФВ) і гідрофторвуглеців (ГФВ). Цей Протокол ратифікували 183 країни, у т.ч. Україна (4 лютого 2004р.). Через 10 років після прийняття Протоколу, у грудні 2007р., на Балі (Індонезія) відбулася ще одна Конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату, де представники понад 190 держав підписали міжнародну угоду, яка закликала світових лідерів вжити потрібні заходи, задля зменшення емісії вуглекислого газу від торговельно-промислового сектору. 15 грудня 2007р. була прийнята Балійська дорожня карта про початок переговорів щодо укладення нової угоди. На Конференції ООН з Питань Клімату 2015 (ХХІ-та в межах РКЗК – СОР 21; ХІ-та в рамках наради сторін за Кіотським протоколом – CRP-11) в Парижі, що проходила з 29 листопада по 12 грудня 2015р., на зміну Кіотському протоколу (термін дії спливає в 2020р.) в межах РКЗК була укладена Паризька кліматична угода, до підписання якої країни-члени ООН приступили починаючи з 22 квітня 2016р. На сьогодні угоду ратифікували вже 96 держав. Угода набере чинності 1 січня 2021р. Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050р. Сьогодні для досягнення цієї мети енергетична політика Європейського Союзу направлена на скорочення до 2020р. енергоспоживання у порівняно з 2005р. на 20%, найближчим часом очікується прийняття більш амбітних цілей до 2030-2050рр.

Україна, як і більшість держав світу, підписала угоду 22 квітня 2016р. у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. 7 грудня 2016р. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030р. За цей період планується скоротити обсяги викидів ПГ на 40% відносно 1990р., а до 2035р. – розробити кілька проектів нової енергетичної стратегії.

Свій внесок у збереження клімату на Землі в свою чергу може зробити і кожен з нас. Наприклад, рідше користуватися особистим авто, використовувати енергозберігаючі джерела освітлення, брати участь у висадженні нових зелених насаджень та зберігати ті, які ростуть тощо.

12 травня у всьому світі відзначають Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми(далі – День). Інша назва Дня – Міжнародний день поінформованості про хронічні імунологічні і неврологічні захворювання, зокрема– синдром хронічної втоми (CFS), міалгічний енцефаломієліт (ME), фіброміалгія (FM) і множинна хімічна чутливість (MCS). Перші заходи з цього приводу стали проводиться ще з 1992р. – дата присвячена святкуванню дня народження сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, яка по деяким даним теж страждала від ME/CFS.З 2010р. заходи, присвячені Міжнародному дню запобігання синдрому хронічної втоми проводяться регулярно, а його символом стала блакитна стрічка.

Варто відрізняти втому (нормальне і нетривале явище) від перевтоми (сукупність різних втом, негативні функціональні зрушення в організмі). Так, тривала звичайна втома зазвичай виникає у періоди, коли мало сонячного світла, коли рано темніє і пізно світає (найчастіше – восени і взимку). В цей період в організмі виробляється менше вітаміну D, і як наслідок – менше ендорфінів. Це є однією з основних причин, чому зі зміною біоритмів і похолоданням люди починають частіше відчувати втому, алеслід пам’ятати, що не всім з них можна поставити діагноз «синдромом хронічної втоми».

Синдром хронічної втоми – це важкий стан, коли людина має патологічну втому, яка не проходить навіть після відпочинку і сну, відчуття втоми може супроводжуватися болем у м’язах і порушенням когнітивних функцій, наприклад, запам’ятовування, швидкого реагування (симптоми можуть зберігатися щонайменше 6 місяців). На сьогоднішній день є декілька теорій щодо причин виникнення даного синдрому – даний стан може бути симптомом безлічі інших захворювань, наприклад, анемії, порушення функцій щитовидної залози, порушення імунітету, хронічні вірусні інфекції, депресивних розладів тощо.У світі приблизно 17 млн.людей страждають синдромом хронічної втоми. Більшість з них, це жінки у віці від 20 до 40 років. Проте, будь-яка людина в будь-якому віці може захворіти на цю хворобу (зокрема діти і підлітки).

Оскільки остаточна причина синдрому хронічної втоми невідома, то для лікування використовують реабілітацію людини (покращення режиму дня та харчування, фізичні вправи) та призначають консультації психолога, можуть використовувати медикаментозне лікування синдрому вітамінами, біологічними добавками та антидепресантами (як пробне лікування). Лікування завжди залежить від конкретного випадку.

Таким чином, варто звернутися по професіональну допомогу, а також внести зміни до власного розпорядку життя і вимог до себе, якщо ви помічаєте такі симптоми, як:

• серйозне зниження працездатності;
• раптове виникнення виснажливої слабкості;
• прогресуючу втому, що не проходить після відпочинку;
• відсутність інших видимих причин або виснажуючих хвороб, які можуть спричинити неминущу втому.

Слід зазначити, що позитивні зміни у способі життя допомагають, особливо, якщо завчасно думати про це і проводити їх як профілактику. Якісні зміни поведінки неодмінно полегшать симптоми і допоможуть перемогти хворобу.

Таким чином, задля профілактики виникнення даного синдрому Вам необхідно, по-перше, знайти час у своєму розкладі для занять фізичними вправами (тренажерна зала, фітнес, йога, ранкові або вечірні пробіжки, їзда на велосипеді, або для початку просто ранкова зарядка)хоча б 150 хв. на тиждень,навіть у випадку, коли Ви відчуваєте себе втомленими, тому що якщо перетерпіти момент привикання досистематичних фізичних навантажень, то надалі Ви будете почувати себе значно краще:втома сама по собі проходить,покращується настрій, зміцнюється імунна система та покращується робота всіх органів і систем. Це відбувається внаслідок того, що, по-перше, при роботі м’язів виділяються ендорфіни, які покращують настрій, по-друге, Ви розробляєте ті м’язи та суглоби, які у повсякденному житті мало працюють і поступово атрафуються, змінюючи Вашу поставу і зовнішній вигляд, і, нарешті, вправи поліпшують кровопостачання та лімфовідток від усіх органів і систем, що в свою чергу сприяє укріпленню й оновленню судин та стабілізації кров’ятого тиску, прискоренню виведення токсинів з оргаізму, поліпшує своєчасний доступ імунних клітиндо всіх тканей організму. Все це позитивно вплине на Ваше здоров’я, зовнішній вигляд, біологічний вік, і, відповідно, як наслідок, на Вашу самооцінку та сприяння Вас іншими людьми. Звісно, позитивні зміни в самопочутті можливі лише за умови, якщо мова йде не про виснажливі тренування (необхідно пам’ятати, що все хорошо в міру).

Окрім того, треба уникати висококалорійної їжі навіть якщо на вулиці холодно і дуже хочеться. Кожного дня необхідно вживати щонайменше 400г свіжих овочів та фруктів – це впливає позитивно не тільки на самопочуття, а й на кишкову мікрофлору.

Зверніть увагу на відповідність оточуючого середовищана роботі і вдома санітарно-гігієнічним вимогам, зокрема:

– організуйте робоче місце – слідкуйте за раціоналізацією трудового процесу,прийнятним ритмом роботи,правильною позою за робочим столом;

– нормалізуйте мікроклімат у приміщенні, позбавтесь можливих джерел забруднення повітря, шуму, вібрації;

– слідкуйте за раціональним і достатнім освітленням місць вашої роботи і відпочинку;

– поліпшіть інші санітарно-гігієнічні умови виробничого середовища (немає межі ідеалу);

– а також введіть використання емоційних стимулів і впроваджуйте раціональний режим праці та відпочинку.

Можливо поява у людини синдрому хронічного навантаження пов’язана з стресовим періодом в її житті, постійною працею по 12-13 годин на день або перевантаженням на роботі (за даними вчених навіть у відпустці багато хто продовжує працювати). Тому, перш за все, варто переглянути робоче навантаження, також слід відпочивати ввечорі, на вихідні, у відпустці (гуляти по парку, читати відложені книги, дивитися фільми, займатися творчостю, або просто побути в тиші наодинці з собою, і таке інше). Це знімить стрес, розслабить мозок та зарядить тіло енергією. На думку американських вчених, повністю відключитись від роботи під час відпочинку можна, тільки якщо до кінця трудового дня скласти детальний план виконання незакінчених справ. Слід пам’ятати, що згідно науковим даним люди, що стежать за  здоров’ям, але відпочивають менше 3-х тижнів на рік, вмирають на 37% частіше.

Спати необхідно 7-9 годин на добу, і, бажано, щоб процес засинання починався до півночі, а ще краще − до 23 години. Біоритми − це дуже важливо для імунної системи і комфортного самопочуття. А якщо людина вночі працює, а вдень спить, з часом це дуже негативно відображається на самопочутті та імунній системі.

Якщо незважаючи на виконання всього переліченого, протягом 3-4 тижнів не дає позитивного результату, слід звернутися до лікаря, щоб виявити іншу причину втоми.

В 2019р. згідно традиції День діагностики меланоми в Україні відбудеться 10 травня. 22 листопада 2008р. Україна приєдналася до Всесвітньої програми «Євромеланома», в якій приймають участь ще 29 європейських країн. Основні напрямки діяльності по програмі – інформування громадськості щодо небезпеки переродження родимих плям і натхнення медичних робітників проводити щорічні безкоштовні медичні огляди населення на предмет виявлення ранніх ознак захворювання.

Програма спрямована на підвищення рівня усвідомленості населення щодо меланоми – одного із найбільш небезпечних злоякісних пухлин людини, що часто рецидивує і метастазує майже у всі органи. Переважно меланома локалізується в шкірі (на місці вродженої пігментної плями, невуса, незміненій шкірі), у третини пацієнтів розвивається з існуючих родимок, тому важливо звертати увагу на будь-які зміни у зовнішньому вигляді, кольорі та розмірі пігментних утворень. Рідше локалізується в сітківці ока, слизових оболонках (порожнина рота, піхва, пряма кишка). Результати численних наукових досліджень вказують на те, що ризик злоякісної меланоми знаходиться в певній залежності від генетичної схильності і індивідуальних властивостей організму, а також від поведінки людини щодо можливого впливу на нього УФ-випромінювання.

Так, підвищують ризик розвитку в людини меланоми наявність поодиноких або сумісних факторів в анамнезі:

– надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання (зокрема штучного в солярії), особливо наявність у анамнезі сонячних опіків;

– хронічне травмування родимки;

– вплив на шкіру агресивних хімічних речовин ( у т.ч. засобів побутової хімії);

– електромагнітне випромінювання;

– підвищений радіаційний фон;

– вживання в їжу канцерогенів;

– генетичні особливості пігментації, у т.ч. біла шкіра, світлі (блакитні) очі, світле волосся, можуть бути рожеві веснянки, родимки (зокрема фактор множинності родимок – понад 50), пігментна ксеродерма в анамнезі, сімейний анамнез меланоми;

– вік старше 50 років;

– чоловіча стать.

Вперше в Україні було проведено День меланоми 21 травня2009р. У перші роки проекту безкоштовні огляди проводилися лише в м.Києві Інститутом дерматології та косметології доктора Богомолець, в них було задіяно лише 5 лікарів. На протязі 2011-2013рр. – за підтримки партнера «Євромеланома» Лабораторії «La Roche-Posay» здійснено навчання 100 лікарів-дерматологів, для медичних установ придбано 80 дерматоскопів. Таким чином, з 2011р. соціальна акція набула всеукраїнського масштабу, у ній вже беруть участь як державні, так і приватні медичні заклади з усіх регіонів України.

За роки проведення проекту (2009-2018рр.) в Україні було оглянуто 379 360 громадян, серед яких було виявлено 1 168 випадків меланоми і 3 541 випадків ракуш кіри. Майже у половини людей, у яких був поставлений діагноз меланома, утворення виникали в місцях, де раніше родимок не було – з’являлися утворення у вигляді чорних, абнормальних або патологічних наростів, що інколи важко було відрізнити від звичайних родимок. Завдяки масштабній всеукраїнській інформаційній кампанії, яка проводилась за допомогою поєднання зусиль медичних працівників та засобів масової інформації, на сьогодні все більше українців почали звертатися до лікарів вчасно (ще на ранній стадії розвитку пухлин), і як результат, знизився рівень смертності населення від меланоми.

Таким чином, пам’ятайте, що вчасно діагностована меланома у 95% випадків буде вилікована, пізнє виявлення захворювання, навпаки, призведе до негативних прогнозів.Також дуже важливо дотримуватися певних профілактичних заходів:

1. Знаходьтесь на сонці не більше 2 годин. Засмагайте або до 11 ранку, або після 17, і не ближче чим 4м від води – так ви не станете жертвою подвійної дози ультрафіолету за рахунок променів, що відбиваються. Якщо перебування на сонці неминуче, захистіть відкриті ділянки шкіри від впливу прямих сонячних променів: надіньте футболку з довгими рукавами, крислатий капелюх, штани. На відкриті часті тіла обв’язково треба наносити сонцезахисний крем (фактор захисту крему повинен бути не менше 30).
2. Забудьте про солярій. Дія ультрафіолету там сильніша сонячного в 20 разів.
3. Вивчить всі головні і другорядні ознаки меланоми і по можливості обговорюйте їх з лікарем. Переконайтесь в тому, що точно знаєте, як може виглядати меланома і як її відрізнити від звичайної родимки.
4. Регулярно оглядайте всю поверхню шкіри (спину і голову повинен оглянути ваш друг або родич), рахуйте родимки. Через 1-2 місяця після літньої відпустки перерахуйте родимки. Якщо з’явилось більше 15 або загальна кількість родимок перевищила 50, не затягуйте з консультацією у дерматолога.
5. Мийтесь м’якою губкою. Це допоможе зменшити травмування родимок та запобігти їх переродженню.
6. Не вискубуйте волосся з родимки. Краще таку родимку видалити раз і назавжди, а не регулярно травмувати.
7. Видаляйте “незручні” родимки. Ті, що ростуть в зоні, яку ви часто голите, або ті, що труться одягом. Та не видаляйте самостійно!