26 червня у вьому світі відзначається Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом (International Day against Drug Abuse and Illicit Trafficking),який був започаткований резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 7 грудня 1987р.№А/RES/42/112, як вираз рішучого прагнення лідерів країн світу створити суспільство вільне від зловживання наркотиками.
Наркоманія(від греч. νάρκη–оцепенение, сон, иμανία–безумие, страсть, влечение) – це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, що характеризується патологічним потягом до вживання даної речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту дії цієї речовини. За умови розвитку залежності відмовитись від прийому наркотичних речовин вже дуже складно, тому що стан залежності від наркотиків сам по собі характеризується трьома фактами:
- залежністю психічного, а іноді і фізичного характеру від впливу наркотиків;
- непереборним бажанням продовжувати прийом наркотиків;
- потребою поступово збільшувати дозу.
Залежністьіноді може розвинутись через півроку і навіть рік, частіше – через 2-3 місяці, однак нерідко людина стає залежною після першої ж спроби.Різке припинення вживання у таких людей може призвести до вкрай небезпечних ускладнень. Так, вже через 12-48 годин після припинення у наркомана зазвичай настає абстиненція (синдром відміни), коли з’являються тахікардія, спазми, блювота, діарея, підвищена секреція залоз,слинотеча, нервові розлади,а також нав’язливе бажання знайти та вжити першопричину симптомів – наркотик.У деяких випадках у наркомана може розвинутись колапс.
Оскільки наркотики це токсичні неприродні в таких кількостях для нашого організму речовини, поступово у наркомана в результаті хронічної інтоксикації вражаються внутрішні органи, розвиваються соматичні захворювання, виникають неврологічні і психічні розлади, а при вживанні ін’єкційних препаратів також можливе інфікування організму ВІЛ, вірусами гепатитів В, С, D. Наслідкомвище переліченого стає розвиток соціальної деградації особистості наркомана, раннє та скорочасне старіння його організму, передчасна смерть.
Історія боротьби з наркотичними засобами нараховує вже більш ніж 100 років. Занепокоєння світової громадськості наркоманія викликала ще на початку ХХ-го століття, коли наркотичні препарати розпочали захоплювати чорний ринок. Ще у лютому 1909р. у роботі Шанхайської опіумної комісії, що намагалася знайти шляхи обмеження ввезення наркотиків з азіатських країнприйняли участь 13 країн, у т.ч. Російська Імперія. У 20-х роках зазначеного століття були прийнятіперші міжнародні правовіакти щодо боротьби з поширенням серед людства наркоманії (Женевська угода про заборону виробництва, внутрішньої торгівлі і використання очищеного опіуму від 11.02.1925р.; Женевська міжнародна конвенція щодо опіуму від 19.02.1925р.) та прийняте рішення покласти на Лігу Націй контроль за співробітництвом держав в боротьбі з розповсюдженням наркотиків. Згідно із Женевською конвенцією про заборону незаконної торгівлі наркотичними засобами від 26.06.1936р. було передбачено можливість видачі іноземній державідля притягнення до відповідальностізлочинця-наркодільця.З моменту створення ООН(24 жовтня 1945р.) розпочався третій етап міжнародного співробітництва в області боротьби з наркоманією.В 1961р. у Єдиній Конвенції про наркотичні речовини був приведений Перелік наркотичних речовин, взятих під контроль.Однакфабрики і лабораторії розбляють усе нові й нові типи синтетичних наркотиків, більш сильних і більш шкідливих, їх не встигають вносити до переліку заборонених наркотичних речовин, що заважає здійсненню протинаркотичного контролю, і, як наслідок, незважаючи на всі приймаємі заходи, небезпека наркотизації зростає.
Наркоманія на сьогоднішній день – одна з головних проблем всієї світової спільноти. Масштаби «епідемії наркоманії» вражають навіть по цифрам офіційної статистики, яка,як відомо,далеко не в повній мірі відображає ситуацію у світі. За останніми оцінками ООН, загальне число людей,які вживають наркотики, нині складає не менше ніж 185млн.осіб, тобто 3% всього населення планети або 12% вікової групи 15-30 років. Слід зазначити, що кожен споживач наркотичних засобівна протязі свого недовгого життя залучає до вживання наркотиків ще 5-10 осіб. Так, за останні 15 років число жінок, що вживають наркотичні та психотропні препарати збільшилось приблизно в 7 разів; у десятки разів зросла кількість неповнолітніх, що перебувають на обліку у нарколога черезнарко- і токсикоманію; знизився середній вік перших спроб вживання наркотичних речовин – 13-14 років. Вченими був виявлений взаємозв’язок між вживанням алкогольних напоїв молоддю та вживанням наркотиків. Так,згідно статистики молоді люди, що вживають алкогольні напої,в 50 разів частіше використовують кокаїн та в 7,5 разів – інші незаконні наркотики.Одне з досліджень показало, що 32% людей, зловживаючих алкогольними напоями на протязі більш ніж 12 років,одночасноє і споживачами наркотиків.Заради отримання ще одної дози наркоман готовий на все, часто навіть на злочин.70% дівчат-наркоманок займаються проституцією. Внаслідок особливостей способу життя більшістьнаркоманівстають потенційними розповсюджувачами інфекційних захворювань, таких як ВІЛ, гепатити.
В Україні налічує до 425тис.споживачів ін’єкційних наркотичних препаратів (майже 1% населення), третина з них – жінки.Переважна кількість наркозалежних – це молоді люди у віці до 24 років. За даними анкетуваня проведеного МОЗ України кожен 5-й підліток у віці 14 років вже пробував вживати наркотики. Лікарі-наркологи попереджують, щоза останні 3-4 роки в Україні середній вік юних наркоманів також помолодшав ізмінився з 16-17 років на 13-14 років. Слід зазначити, що близько 80% з усіх інфікованих ВІЛ-інфекцієюв Україні – наркомани, які заразилися при введенні наркотиків.
На думку спеціалістів ООН країну, де більш ніж 7% населення вживають наркотики, можна вже вважати приреченою.Інформація про наркотичні засоби, хворобливу пристрасть до них і наслідки цього явища повинна бути повсюдною, тому що вирішенням питання профілактики наркоманії повинна бути стурбована кожна людина в будь-якій точці земної кулі.Тільки спільними зусиллями зараз можна буде досягти позитивних результатів щодо вирішення глобальної проблемив майбутньому,вберегти наших рідних та близьких від страшної біди.