26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
26 квітня 1986р. Чорнобильська атомна електростанція (далі – АЕС) стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Вибух по потужності еквівалентний більш ніж 30 «хіросімським» бомбам змінив життя мільйонів людей. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище всього близько 520 небезпечних радіонуклідів (до 380млн.кюрі), зокрема ізотопів урану-235, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90. На протязі перших 10 днів близько 4% із 192 тонн палива, що знаходилися в реакторі IV енергоблоку, було викинуто у атмосферне повітря. Хмара, що виникла над Чорнобільською АЕС, під дією вітру пізніше посунулась на північ, накривши собою українське Полісся (50тис.кв.км; 8,5млн.осіб), деякі регіони Росії (60тис.кв.км; 2,6млн.осіб) й Білорусії (46,5тис.кв.км; 20% населення). Всього в Україні було забруднено територію 12 областей (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненьська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська). Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції та Фінляндії, а згодом – Польщі, Німеччини, Франції. Радіація проникла в атмосферу всієї північної півкулі. За Міжнародною шкалою ядерних подій, прийнятою в 1988р., Чорнобильська аварія оцінюється по максимальному VII рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища». Україну після Чорнобильської катасрофи було оголошено зоною екологічного лиха. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де опромінення отримали 8,5млн.чол., серед яких понад 1,5млн. – діти; 73тис.українців стали інвалідами. Вчені-медики встановили, що найчутливішими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз. Ґрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни” стверджують, що в результаті аварії в Європі зафіксовано 10тис. випадків вроджених патологій в новонароджених, 10тис. випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч.
У вересні 2003р. на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Ця пропозиція була підтримана Радою глав держав СНД. У грудні 2003р. за ініціативи України, Російської Федерації та Білорусі Генеральною Асамблеєю ООН була схвалена резолюція A/RES/71/125, яка закликала держави-члени ООН відзначати 26 квітня як Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф та проводити в його рамках відповідні заходи.
Задля обмеження опромінення населення джерелами природного походження згідно Державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затвердженим наказом МОЗ України від 02.02.2005р. №54, обов’язковому радіаційному контролю (з оформленням актів вимірювань) підлягають:
- будинки, що здаються в експлуатацію, з постійним перебуванням людей;
- дитячі дошкільні установи, школи та інші дитячі освітні установи, санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі установи, що експлуатуються;
- перші поверхи та підвальні приміщення, що використовуються в училищах, технікумах, вузах та інших загальноосвітніх установах, клубах;
- вода артезіанських свердловин, яка використовується для господарсько-питного водопостачання або для реалізації води артезіанських свердловин та інших джерел через торгову мережу;
- продукція, що використовується населенням: мінеральні добрива, вироби з фарфору, фаянсу, скла і глини, мінеральні фарбники і глазур.
ДУ «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» має всі необхідні документи та обладнання для проведення радіологічних вимірювань та досліджень.
Звернувшись до нашої установи, ви отримаєте:
- індивідуальний підхід до кожного замовника;
- доступну вартість проведення радіологічних вимірювань та досліджень;
- найкоротші терміни проведення досліджень;
- консультацію лікаря з радіаційної гігієни.
Результати досліджень можуть бути використані:
– власниками будівельних компаній при введенні будинків в експлуатацію;
– керівниками дитячих, навчальних, оздоровчих закладів та інш. – для встановлення рівнів природного опромінювання та при необхідності розробки заходів щодо профілактики радіаційного впливу;
– виробниками, постачальниками та підприємствами-реалізаторами задля сертифікації продукції, що використовується населенням (у т.ч. води з артезіанських свердловин);
– приватними та фізичними особами при проведенні будівельних та ремонтних робіт та інше.