МІСЯЦЬ ПРОІНФОРМОВАНОСТІ ПРО ЦЕЛІАКІЮ

Щорічно у травні за підтримки Міжнародних організацій щодо боротьби з целіакією, зокрема Ассоціації європейських суспільств по боротьбі з целіакією (Association of European Coeliac Societies; далі – AOECS), проводиться Місяць проінформованості про целіакію (May Celiatic Awareness Month; https://celiac.org/event/may-celiac-awareness-month/; https://www.beyondceliac.org/celiac-awareness-month/ ).

За оцінками AOECS целіакія зустрічається у всіх країнах світу та в залежності від регіону на неї хворіє кожна 100-170 людина (зокрема у Європі – кожна 100 людина).

Целіакія (синоніми: хвороба Гі-Гертера-Гейбнера, глютенова ентеропатія, кишковий інфантелізм) – це спадкове аутоімунне захворювання дітей і дорослих, що виникає внаслідок постійної непереносимості глютену (клейковини) – білкового комплексу, що міститься у верхніх оболонках зерен пшениці, ячменю, жита. Слід також зазначити, що хоча овес не містить глютен, деякі його сорти містять споріднені за складом речовини, які вступають в реакцію з антитілами до глютену

За даними Всесвітньої організації гастроентерології целіакію поділяють на 2 типи – типову (класичну) та нетипову (некласичну). При типовій целіакії у пацієнтів переважають ознаки і симптоми мальабсорбції:

• діарея;
• стеаторея (кал блідого кольору, з неприємним запахом, жирні випорожнення);
• втрата ваги або повільний ріст у дітей.

При атиповій целіакії пацієнти можуть мати маловиражені шлунково-кишкові симптоми без явних ознак мальабсорбції або інші, здавалося б, не пов’язані з целіакією симптоми:

• здуття та біль в животі;
• хронічна гіпертрансаміназемія (підвищені ферменти печінки) неясної етіології;
• залізодефіцитна анемія;
• дефіцит вітамінів (B₉ і B₁₂);
• зниження кісткової маси і переломи кісток;
• дефекти зубної емалі;
• периферична невропатія (поколювання, оніміння або біль в руках чи ногах);
• хронічна мігрень;
• хронічна втома;
• депресія і трижність;
• пізня менархе / рання менопауза і нез’ясовне безпліддя;
• герпетиформний дерматит Дюринга (сверблячі висипання на шкірі) тощо.

При латентній формі захворювання протікає безсимптомно, але все ж наявність атрофії ворсинок і супутньої мальабсорбції негативно впливають на загальний стан здоров’я хворих: всмоктування поживних речовин порушується, хворі не отримують найважливіших вітамінів і мікроелементів (особливо заліза, кальцію і фолату). Це особливо небезпечно для жінок, які планують вагітність, і вагітних, а також дітей, які перебувають в активній стадії розвитку.

Різниться картина протікання захворювання у дітей та дорослих. Так, у маленьких дітей перші симптоми, як правило, виникають після введення в їх раціон блюд, що містять глютен (наприклад, манної каші). У зрілому віці целіакія проявляє себе найчастіше між 25-40 роками; пусковим механізмом можуть статисерйозне інфекційне захворювання, операція, травма, психічний стрес, вагітність, пологи і годування грудьми тощо.

Основою лікування є безглютенова дієта (заснована на виключенні всіх продуктів з пшениці, жита і ячменю), що застосовується протягом усього життя. Забороняється вживати:

• продукти з пшениці, жита, ячменю та вівса;
  • булки, звичайний хліб, хліб з цільного зерна, хрусткі хлібці;
  • звичайні макарони;
  • манна, ячмінна і вівсяна каші;
  • перловка, вівсяні пластівці;
  • тістечка, печива, солодощі, які містять глютен.

Дозволено вживати:

• рис, кукурудза, соя, тапіока, гречка;
  • всі фрукти і овочі, горіхи;
  • молочні продукти (рідке і порошкове молоко, сир, сир, сметана, жовті сири, яйця);
  • всі види жирів;
  • субпродукти (печінка, легені, нирки), риба;
  • всі види м’яса і м’ясних виробів (однак, слід пам’ятати, що мелені сухарі та манна крупа нерідко є компонентами деяких м’ясних виробів, таких як сосиски, паштети, паштетна ковбаса);
  • хлібобулочні вироби, печиво та десерти, приготовані з продуктів, які не містять глютен; всі продукти, позначені позначкою у вигляді перекресленого колоска;
  • приправи, сіль, перець;
  • цукор, мед;
  • кава, чай, какао.

Іноді показано (у разі виявлення дефіциту) застосування препаратів заліза, фолієвої кислоти, кальцію, іноді також вітаміну B₁₂ тощо.

Слід пам’ятати, що при недотриманні дієти у людей з целіакією підвищений ризик розвитку Т-клітинної лімфоми зі смертельними наслідками (6-8% пацієнтів з целіакію, як правило, після 20-40 років перебігу хвороби) і остеопорозу з ризиком переломів. Тому при підозрі у себе або члена Вашої родини целіакії необхідно звернутися до сімейного лікаря та пройти обстеження. За результатами проведених аналізів лікар надасть Вам рекомендації. Пам’ятайте, самолікування небезпечне для Вашого здоров’я