МІСЯЦЬ ПРОІНФОРМОВАНОСТІ ПРО ЦЕЛІАКІЮ

Щорічно у травні за підтримки Міжнародних організацій щодо боротьби з целіакією, зокрема Ассоціації європейських суспільств по боротьбі з целіакією (Association of European Coeliac Societies; далі – AOECS), проводиться Місяць проінформованості про целіакію (May Celiatic Awareness Month; https://celiac.org/event/may-celiac-awareness-month/; https://www.beyondceliac.org/celiac-awareness-month/ ).
За оцінками AOECS целіакія зустрічається у всіх країнах світу та в залежності від регіону на неї хворіє кожна 100-170 людина (зокрема у Європі – кожна 100 людина).
Целіакія (синоніми: хвороба Гі-Гертера-Гейбнера, глютенова ентеропатія, кишковий інфантелізм) – це спадкове аутоімунне захворювання дітей і дорослих, що виникає внаслідок постійної непереносимості глютену (клейковини) – білкового комплексу, що міститься у верхніх оболонках зерен пшениці, ячменю, жита. Слід також зазначити, що хоча овес не містить глютен, деякі його сорти містять споріднені за складом речовини, які вступають в реакцію з антитілами до глютену
За даними Всесвітньої організації гастроентерології целіакію поділяють на 2 типи – типову (класичну) та нетипову (некласичну). При типовій целіакії у пацієнтів переважають ознаки і симптоми мальабсорбції:
- діарея;
- стеаторея (кал блідого кольору, з неприємним запахом, жирні випорожнення);
- втрата ваги або повільний ріст у дітей.
При атиповій целіакії пацієнти можуть мати маловиражені шлунково-кишкові симптоми без явних ознак мальабсорбції або інші, здавалося б, не пов’язані з целіакією симптоми:
- здуття та біль в животі;
- хронічна гіпертрансаміназемія (підвищені ферменти печінки) неясної етіології;
- залізодефіцитна анемія;
- дефіцит вітамінів (B9 і B12);
- зниження кісткової маси і переломи кісток;
- дефекти зубної емалі;
- периферична невропатія (поколювання, оніміння або біль в руках чи ногах);
- хронічна мігрень;
- хронічна втома;
- депресія і трижність;
- пізня менархе / рання менопауза і нез’ясовне безпліддя;
- герпетиформний дерматит Дюринга (сверблячі висипання на шкірі) тощо.
При латентній формі захворювання протікає безсимптомно, але все ж наявність атрофії ворсинок і супутньої мальабсорбції негативно впливають на загальний стан здоров’я хворих: всмоктування поживних речовин порушується, хворі не отримують найважливіших вітамінів і мікроелементів (особливо заліза, кальцію і фолату). Це особливо небезпечно для жінок, які планують вагітність, і вагітних, а також дітей, які перебувають в активній стадії розвитку.
Різниться картина протікання захворювання у дітей та дорослих. Так, у маленьких дітей перші симптоми, як правило, виникають після введення в їх раціон блюд, що містять глютен (наприклад, манної каші). У зрілому віці целіакія проявляє себе найчастіше між 25-40 роками; пусковим механізмом можуть статисерйозне інфекційне захворювання, операція, травма, психічний стрес, вагітність, пологи і годування грудьми тощо.
Основою лікування є безглютенова дієта (заснована на виключенні всіх продуктів з пшениці, жита і ячменю), що застосовується протягом усього життя. Забороняється вживати:
- продукти з пшениці, жита, ячменю та вівса;
- булки, звичайний хліб, хліб з цільного зерна, хрусткі хлібці;
- звичайні макарони;
- манна, ячмінна і вівсяна каші;
- перловка, вівсяні пластівці;
- тістечка, печива, солодощі, які містять глютен.
Дозволено вживати:
- рис, кукурудза, соя, тапіока, гречка;
- всі фрукти і овочі, горіхи;
- молочні продукти (рідке і порошкове молоко, сир, сир, сметана, жовті сири, яйця);
- всі види жирів;
- субпродукти (печінка, легені, нирки), риба;
- всі види м’яса і м’ясних виробів (однак, слід пам’ятати, що мелені сухарі та манна крупа нерідко є компонентами деяких м’ясних виробів, таких як сосиски, паштети, паштетна ковбаса);
- хлібобулочні вироби, печиво та десерти, приготовані з продуктів, які не містять глютен; всі продукти, позначені позначкою у вигляді перекресленого колоска;
- приправи, сіль, перець;
- цукор, мед;
- кава, чай, какао.
Іноді показано (у разі виявлення дефіциту) застосування препаратів заліза, фолієвої кислоти, кальцію, іноді також вітаміну B12 тощо.
Слід пам’ятати, що при недотриманні дієти у людей з целіакією підвищений ризик розвитку Т-клітинної лімфоми зі смертельними наслідками (6-8% пацієнтів з целіакію, як правило, після 20-40 років перебігу хвороби) і остеопорозу з ризиком переломів. Тому при підозрі у себе або члена Вашої родини целіакії необхідно звернутися до сімейного лікаря та пройти обстеження. За результатами проведених аналізів лікар надасть Вам рекомендації. Пам’ятайте, самолікування небезпечне для Вашого здоров’я