Сьогодення

МІСЯЦЬ ПРОІНФОРМОВАНОСТІ ПРО ЦЕЛІАКІЮ

Щорічно у травні за підтримки Міжнародних організацій щодо боротьби з целіакією, зокрема Ассоціації європейських суспільств по боротьбі з целіакією (Association of European Coeliac Societies; далі – AOECS), проводиться Місяць проінформованості про целіакію (May Celiatic Awareness Month; https://celiac.org/event/may-celiac-awareness-month/; https://www.beyondceliac.org/celiac-awareness-month/ ).

За оцінками AOECS целіакія зустрічається у всіх країнах світу та в залежності від регіону на неї хворіє кожна 100-170 людина (зокрема у Європікожна 100 людина).

Целіакія (синоніми: хвороба Гі-Гертера-Гейбнера, глютенова ентеропатія, кишковий інфантелізм) – це спадкове аутоімунне захворювання дітей і дорослих, що виникає внаслідок постійної непереносимості глютену (клейковини) – білкового комплексу, що міститься у верхніх оболонках зерен пшениці, ячменю, жита. Слід також зазначити, що хоча овес не містить глютен, деякі його сорти містять споріднені за складом речовини, які вступають в реакцію з антитілами до глютену

За даними Всесвітньої організації гастроентерології целіакію поділяють на 2 типи – типову (класичну) та нетипову (некласичну). При типовій целіакії у пацієнтів переважають ознаки і симптоми мальабсорбції:

  • діарея;
  • стеаторея (кал блідого кольору, з неприємним запахом, жирні випорожнення);
  • втрата ваги або повільний ріст у дітей.

При атиповій целіакії пацієнти можуть мати маловиражені шлунково-кишкові симптоми без явних ознак мальабсорбції або інші, здавалося б, не пов’язані з целіакією симптоми:

  • здуття та біль в животі;
  • хронічна гіпертрансаміназемія (підвищені ферменти печінки) неясної етіології;
  • залізодефіцитна анемія;
  • дефіцит вітамінів (B9 і B12);
  • зниження кісткової маси і переломи кісток;
  • дефекти зубної емалі;
  • периферична невропатія (поколювання, оніміння або біль в руках чи ногах);
  • хронічна мігрень;
  • хронічна втома;
  • депресія і трижність;
  • пізня менархе / рання менопауза і нез’ясовне безпліддя;
  • герпетиформний дерматит Дюринга (сверблячі висипання на шкірі) тощо.

При латентній формі захворювання протікає безсимптомно, але все ж наявність атрофії ворсинок і супутньої мальабсорбції негативно впливають на загальний стан здоров’я хворих: всмоктування поживних речовин порушується, хворі не отримують найважливіших вітамінів і мікроелементів (особливо заліза, кальцію і фолату). Це особливо небезпечно для жінок, які планують вагітність, і вагітних, а також дітей, які перебувають в активній стадії розвитку.

Різниться картина протікання захворювання у дітей та дорослих. Так, у маленьких дітей перші симптоми, як правило, виникають після введення в їх раціон блюд, що містять глютен (наприклад, манної каші). У зрілому віці целіакія проявляє себе найчастіше між 25-40 роками; пусковим механізмом можуть статисерйозне інфекційне захворювання, операція, травма, психічний стрес, вагітність, пологи і годування грудьми тощо.

Основою лікування є безглютенова дієта (заснована на виключенні всіх продуктів з пшениці, жита і ячменю), що застосовується протягом усього життя. Забороняється вживати:

  • продукти з пшениці, жита, ячменю та вівса;
    • булки, звичайний хліб, хліб з цільного зерна, хрусткі хлібці;
    • звичайні макарони;
    • манна, ячмінна і вівсяна каші;
    • перловка, вівсяні пластівці;
    • тістечка, печива, солодощі, які містять глютен.

Дозволено вживати:

  • рис, кукурудза, соя, тапіока, гречка;
    • всі фрукти і овочі, горіхи;
    • молочні продукти (рідке і порошкове молоко, сир, сир, сметана, жовті сири, яйця);
    • всі види жирів;
    • субпродукти (печінка, легені, нирки), риба;
    • всі види м’яса і м’ясних виробів (однак, слід пам’ятати, що мелені сухарі та манна крупа нерідко є компонентами деяких м’ясних виробів, таких як сосиски, паштети, паштетна ковбаса);
    • хлібобулочні вироби, печиво та десерти, приготовані з продуктів, які не містять глютен; всі продукти, позначені позначкою у вигляді перекресленого колоска;
    • приправи, сіль, перець;
    • цукор, мед;
    • кава, чай, какао.

Іноді показано (у разі виявлення дефіциту) застосування препаратів заліза, фолієвої кислоти, кальцію, іноді також вітаміну B12 тощо.

Слід пам’ятати, що при недотриманні дієти у людей з целіакією підвищений ризик розвитку Т-клітинної лімфоми зі смертельними наслідками (6-8% пацієнтів з целіакію, як правило, після 20-40 років перебігу хвороби) і остеопорозу з ризиком переломів. Тому при підозрі у себе або члена Вашої родини целіакії необхідно звернутися до сімейного лікаря та пройти обстеження. За результатами проведених аналізів лікар надасть Вам рекомендації. Пам’ятайте, самолікування небезпечне для Вашого здоров’я

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.