Щороку у квітні, починаючи з 1992р., проводиться Місяць обізнаності про стрес (Stress Awareness Month; https://www.daysoftheyear.com/days/stress-awareness-month/; далі – Місяць) з метою підвищення обізнаності громадськості як про причини, так і про способи лікування сучасної епідемії стресу.
Тема Місяця-2021 – «Відновлення зв’язків, надійності та контролю».
Саме поняття «стрес» виникло у 1936р. за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.
Таким чином, стрес (від англ. Stress «навантаження, напруга; стан підвищеної напруги») – сукупність адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних несприятливих факторів-стрессоров (фізичних або психологічних), що порушує його гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому). У медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустресс від грец. Εὖ-«добре») і негативну (дистрес відгрец. δυσ «втрата») форми стресу. За характером впливу виділяють нервово-психічний, тепловий або холодовий (температурний), світловий, голодової, позбавлення сну і інші стреси (опромінення і т.п.).
В результаті одиничної або повторюваних стресових, психотравмуючих ситуацій, таких як участь у військових діях, важка фізична травма, сексуальне насильство або загроза смерті, може виникнути посттравматичний стресовий розлад, що представляє собою важке психічний стан.
Яким би не був стрес, «хорошим» або «поганим», емоційним або фізичним (або тим і іншим одночасно), вплив його на організм має загальні неспецифічні риси – симптоми:
– сильна стомлюваність, неуважність;
– дратівливість, агресія;
– тривожність, зайве занепокоєння;
– безпричинні страхи;
– розлади пам’яті;
– регулярні фізичні недуги;
– складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;
– відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;
– відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.
Коли людина довго піддається стресу, то це може призвести до:
• інсульту;
• захворювань шлунково-кишкового тракту (виразки, порушень апетиту, запорів, діареї);
• порушень сну (безсоння, сонливості);
• імпотенції і інших розладів;
• прискореня старіння, різкого погіршення стану волосся, шкіри, нігтів;
• розвитку серцево-судинних захворювань (гіпертонії, тахікардії, стенокардії);
• виникненя деяких шкірних захворювань, наприклад екземи;
• ракових захворювань.
Важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях є суспільна підтримка. Багато фахівців відзначають, що позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців) також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини.
Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність (тобто практична обізнаність) людини, рівень її психологічної освіченості і культури.
Рекомендовані профілактичні заходи для опанування стресу:
– достатньо відпочивайте;
– якомога регулярніше їжте та пийте воду;
– спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями;
– обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте;
– займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми);
– робіть фізичні вправи (зарядка, біг, йога, їзда на велосипеді і т.і.);
– визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.
З метою подолання стресу не варто:
– вживати алкоголь або інші психоактивні речовини, курити;
– спати увесь день;
– працювати без відпочинку, не розслабляючись;
– відсторонюватись від друзів та близьких;
– нехтувати елементарною особистою гігієною;
– скоювати насильство.
І ще декілька корисних практичних порад, які допоможуть Вам почуватися краще:
– Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів.
– Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти», а саме овочі та фрукти.
– Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.
– Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.
– Обмежуйте кількість інформації, що Ви отримуєте та сприймаєте, водночас пам’ятаючи, що і повна відсутність важливої, критично виваженої інформації може також посилювати Вашу невпевненість. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали. При цьому слід пам’ятати, що в багатьох ЗМІ існують свої «прийоми»: матеріали негативного та скандального характеру задля створення хвилюючого видовища. Тому слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативні.
– При необхідності не соромтеся звертатися за допомогою. Пам’ятайте, дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу.
Дбайте про своє здоров’я!
0 коментарів