Стан питної води в період з 19.09.2019р по 26.09.2019р

        З метою проведення моніторингу за станом питної води в період з 19.09.2019р по 26.09.2019р було відібрано в м. Одесі 18 проб на санітарно-мікробіологічні і 14 проб на санітарно-хімічні показники. Всі досліджені проби відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

       Всього по Одеській області було відібрано 204 проби питної води на санітарно-мікробіологічні і 124 проби на санітарно-хімічні показники. Із них не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по санітарно-мікробіологічним показникам 40 проб (19.6%), а саме: міста Білгород-Дністровський, Подільськ, смт.Саврань, Білгород-Дністровський район (села Підгірне, Козацьке), Лиманський район (село Першотравневе), Ізмаїльський район (села Утконосівка, Муравлівка), Подільський район (села Качурівка, Розалівка), Любашівський район (с.Ясеново-2), Великомихайлівський район (села Великокомарівка, Новосамицьке, Тростянець) і по санітарно-хімічним показникам 23 проби (18.5%), а саме: міста Болград, Татарбунари, Іванівський район (с. Павлинка),  Котовський район (села Качурівка, Розалівка), Саратський район (села Мирнопілля, Камянка, Фараонівка, Фуратівка), Арцизський район (с. Теплиця), Татарбунарський район(с.Тузли).

         За результатами  моніторингових  лабораторних досліджень  за станом   якості морської води,  відібрані  у визначених точках  на 22 пляжах м. Одеси, Білгород Дністровського, Татарбунарського, Кілійського, Овідіопольського, Лиманського районів  проби морської води на санітарно-мікробіологічні показники відповідають гігієнічним вимогам згідно ДСаНПіН №172-1996 «Розміщення, улаштування та експлуатація оздоровчих закладів».

      Води   поверхневих водойм 1-ї категорії ( р. Дунай  Ізмаїльський  район) було досліджено 3 проби  води на  санітарно-хімічними показники,  усі  проби   відповідали  гігієнічним  вимогам.

     Води  поверхневих  водойм  2-ї категорії  ( Дністровський лиман)  було досліджено 6 проб на санітарно-хімічні показники. Усі проби не відповідали гігієнічним вимогам по вмісту хлоридів  і сульфатів.

   В ході здійснення  соціально – гігієнічного моніторингу за станом  забруднення атмосферного повітря, проведеного у визначених  контрольних     точках  на    території   житлової    забудови     м. Білгород- Дністровський,  смт. Іванівка, було досліджено 11 проб атмосферного повітря, перевищення гранично допустимих концентрацій оксиду вуглецю,  діоксиду азоту  не встановлено.

   В місцях розміщення передавальних радіотехнічних об`єктів на території житлової забудови м. Одеса,  Окнянського району ( села  Ставрово, Должанка, Новосамарка), Савранського району (села Дубинове,  Осички, .Бакша, смт.Саврань), Миколаївського району (села Антонюки, Шабольники,  Андрі-Іванівка), було проведено 56 інструментальних вимірювань рівнів електромагнітного випромінювання, перевищення гранично допустимих рівнів не встановлено

     За даними    акустичного    моніторингу, проведеного проведеного  у визначених  контрольних   точках  на    території    житлової   забудови    смт. Біляївка, м. Білгород-Дністровський, смт.Іванівка,  смт. Доброслав Лиманського району, рівні шуму  не  перевищували    гранично – допустимі.

         В ході моніторингу  за станом грунту, на  території житлової забудови  м. Татарбунари,  смт. Ширяэво, смт. Іванівка, смт. Тарутине,смт. Доброслав Лиманського району,   досліджені на санітарно-хімічні показники 113 проб та 9 проб  на мікробіологічні показники   усі  відповідали гігієнічним вимогам.

       Радіаційний фон на території області складає 12-14 мкР/год., що відповідає природному фону багаторічних спостережень.

       Для вжиття відповідних заходів згідно компетенції інформація про всі виявлені  нестандартні проби питної води направлені до Головного                                                                                                                                                                                                                                                                                                       управління Держпродспоживслужби  в Одеській   області, міським головам, головам райдержадміністрацій, балансоутримувачам та керівникам організацій, які здійснюють подачу води населенню.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХВОРОБОЮ АЛЬЦГЕЙМЕРА

21 вересня за ініціативи Міжнародної організації з боротьби з хворобою Альцгеймера, починаючи з 1994р., у світі відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера (World Alzheimer’s Day). Взагалі, вересень з 2012р. вважають Всесвітнім місяцем Альцгеймера (далі – Місяць). Мета заходів, що проводять у цей період, – підвищити обізнаність населення щодо зазначеної патології та оскаржити стигму стосовно людей, які живуть з хворобою Альцгеймера та деменцією.

Хвороба Альцгеймера (синильна деменція альцгеймеровського типу) – нейродегенеративне захворювання, вперше описане в 1906р. німецьким психіатром Алоісом Альцгеймером (опублікував аналіз захворювання 50-ти річної пацієнтки після її смерті). Як правило, хвороба виявляється у людей старших за 65 років (ще лікарі Стародавньої Греції відзначали зв’язок старості і ослаблення розуму), але існує і рання хвороба Альцгеймера (рідка форма). Хвороба вражає людей поза прямого зв’язку з їх освітою і рівнем життя, в не залежності від країни проживання.

Хвороба Альцгеймера є найбільш поширеною причиною деменції – на неї припадає 60-70% усіх випадків розвитку деменції. Деменція – це прогресуючий або хронічний синдром, при якому відбувається деградація і руйнування здатності мислити (тобто когнітивної функції) більшою мірою, ніж це відбувається при нормальному перебігу процесу старіння. Тому вона є однією з основних причин інвалідності і залежності серед літніх людей у всьому світі. Взагалі при деменції відбувається зниження пам’яті, мислення, розуміння, мови і здатності орієнтуватися, вважати, пізнавати і міркувати. Деменція оказує фізичний, психологічний, соціальний і економічний вплив не тільки на страждаючих від неї людей, але і на людей, які здійснюють догляд за ними, на сім’ї і суспільство в цілому.

Тому, вивчення деменції, в т.ч. хвороби Альцгеймера, дуже актуально, особливо на фоні того, що населення планети швидко старішає. На сьогодні у світі проживає близько 50млн. осіб із деменцією. Щорічно виявляється майже 10млн. нових випадків захворювання. За прогнозами експертів, ця цифра буде неспинно зростати і до 2050р. досягне 115млн. осіб.

Варто зазначити, що по сьогодні, незважаючи на періодичні сенсаційні заяви, не знайдено жодного дійного лікарського засобу для боротьби з цим захворюванням. За допомогою медицини можна тільки частково скорегувати стан людини, згладити симптоми і уповільнити прогресування захворювання, однак за умови вчасного виявлення хвороби (ще на ранніх стадіях її розвитку). Тому ВООЗ вважає за доцільне розповсюдження інформації про хворобу, щоб люди могли вчасно з нею ознайомитися, і при наявності підозри на те, що хтось із близьких схильний до цього захворювання вчасно звернутися до невролога і психіатра, провести необхідні дослідження і розпочати ранню корекцію.

Ознаки та симптоми, пов’язані з деменцією, проходять три стадії розвитку. Однак, слід знати, що деменція по-різному вражає людей – це залежить як від впливу хвороби, так і від індивідуальних особливостей людини перед захворюванням.

Рання стадія: рання стадія деменції часто залишається непоміченою, так як розвивається поступово. Загальні симптоми включають:

  • забудькуватість;
  • втрату відліку часу;
  • порушення орієнтації в знайомої місцевості.

Середня стадія: у міру прогресування деменції до середньої стадії ознаки і симптоми стають більш явними і все більш звужуючими можливості. Вони включають:

  • забудькуватість щодо недавніх подій та імен людей;
  • порушення орієнтації будинку;
  • зростаючі труднощі в спілкуванні;
  • потреба в допомозі для догляду за собою;
  • поведінкові труднощі, включаючи безцільне ходіння і задавання одних і тих же питань.

Пізня стадія: на пізній стадії деменції розвивається майже повна залежність і пасивність. Порушення пам’яті стають значними, а фізичні ознаки і симптоми більш очевидними. Симптоми включають:

  • втрату орієнтації в часі і просторі;
  • труднощі в розпізнаванні родичів і друзів;
  • зростаючу потребу в допомозі для догляду за собою;
  • труднощі в пересуванні;
  • поведінкові зміни, які можуть посилюватися і включати агресивність.

Незважаючи на те, що вік є найважливішим відомим фактором ризику розвитку деменції, вона не є неминучим наслідком старіння. Більш того, деменція вражає не тільки літніх людей – на ранній розвиток деменції (появ симптомів у віці до 65 років) доводиться до 9% всіх випадків деменції.

Дослідження показують, що ризик розвитку деменції можна знизити, якщо регулярно займатися фізичними вправами (наприклад, доктор медицини Рейс Сперлінг задля профілактики хвороби пропонує проходити в день не менше ніж 8,9 тис. кроків), не курити, уникати шкідливого вживання алкоголю, контролювати свою вагу, правильно харчуватися і підтримувати нормальні рівні кров’яного тиску, холестерину і цукру в крові.

За даними вчених, інгредієнти середземноморської дієти, в т.ч. фрукти та овочі, хліб, пшениця та інші круп’яні культури, оливкова олія, риба і червоне вино здатні окремо або в сукупності знижувати ризик і пом’якшувати перебіг хвороби. Деякі вчені вказують на користь вживання вітамінів (у т.ч. B12, B3, C, фолієва кислота), каприлової кислоти (міститься в кокосовій олії; зменшує кількість амілоїдних бляшок в нейронах стовбура мозку), куркуміна (міститься в поширеній спеції; здатна допомогти запобігти певних патологічних змін в мозку).

Серед факторів ризику вчені також вказують депресію, низький рівень освіти, соціальну ізоляцію і відсутність когнітивної (пізнавальної) активності. Інтелектуальні заняття, такі як читання, настільні ігри (зокрема гра в шахи), розгадування кросвордів, гра на музичних інструментах, регулярне спілкування здатні уповільнити настання хвороби або пом’якшити її розвиток. За даними деяких дослідників володіння 2-ма мовами асоціюється з більш пізнім початком хвороби. Канадські вчені вказують, що психотехніки, засновані на практиці уважності, можуть перешкоджати настанню м’якого когнітивного порушення і розвитку хвороби.

Виконуючі ті чи інші рекомендації для профілактики захворювань пам’ятайте про необхідність консультації лікаря оскільки:

– кожен організм має свої індивідуальні особливості – те що корисне для однієї людини, може викликати алергічну або іншу не благодійну реакцію у іншої;

– кількість не завжди переходить у якість – переїдання навіть дуже корисної для організму їжі матиме негативні з боку здоров’я наслідки, а перевантаження під час тренувань, може призвести до перевтоми, загострення хронічної хвороби.

Стан питної води в період з 12.09.2019р по 19.09.2019р

З метою проведення моніторингу за станом питної води в період з 12.09.2019р по 19.09.2019р було відібрано в м. Одесі 28 проб на санітарно-мікробіологічні і 14 проб на санітарно-хімічні показники. Всі досліджені проби відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

       Всього по Одеській області було відібрано 178 проб питної води на санітарно-мікробіологічні і 134 проби на санітарно-хімічні показники. Із них не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по санітарно-мікробіологічним показникам 34 проби (19.1%), а саме: міста Татарбунари, Кодима, Кодимський район (села Серби, Пиріжна, Баштанків), Ананьївський район (село Долинське), Іванівський район (села Черняхівське, Щорсове) і по санітарно-хімічним показникам 61 проба (45.5%), а саме: міста Арциз, Татарбунари, Болградський район (с.Залізничне), Біляївський район (с.Троїцьке), Ананьївський район (с.Долинське), Кодимський район (села Пиріжна, Баштанків), Роздільнянський район (село Степанівка), смт. Сарата, Саратський район (с.Зоря).

            Для вжиття відповідних заходів згідно компетенції інформація про всі виявлені  нестандартні проби питної води направлені до Головного                                                                                                                                                                                                                                                                                                       управління Держпродспоживслужби  в Одеській   області, міським головам, головам райдержадміністрацій, балансоутримувачам та керівникам організацій, які здійснюють подачу води населенню.

       За результатами  моніторингових  лабораторних досліджень  за станом   якості морської води,  відібрані  у визначених  контрольних точках  на 22 пляжах м. Одеси, Білгород Дністровського, Татарбунарського, Кілійського, Овідіопольського, Лиманського районів  проби морської води на санітарно-мікробіологічні показники відповідають гігієнічним вимогам згідно ДСаНПіН №172-1996 «Розміщення, улаштування та експлуатація оздоровчих закладів».

      Води з поверхневих водойм 1-ї категорії ( р. Дунай  Ізмаїльський. та Кілійський райони) було досліджено 6 проб води на санітарно-мікробіологічні показники та  5 проб на санітарно-хімічними показники,   усі    відповідали  гігієнічним  вимогам.

   В ході здійснення  соціально – гігієнічного моніторингу за станом   атмосферного повітря, проведеного у визначених  контрольних    точках  на   території   житлової  забудови  м. Одеси   і  смт. Іванівка, було досліджено 27 проб атмосферного повітря, перевищення гранично допустимих концентрацій оксиду вуглецю, діоксиду азоту, пилу, формальдегіду, діоксиду сірки  не встановлено.

   В місцях розміщення передавальних радіотехнічних об`єктів на території житлової забудови м. Одеса та м. Ізмаїл  було проведено 30 інструментальних вимірювань рівнів електромагнітного випромінювання, перевищення гранично допустимих рівнів не встановлено

     За даними    акустичного    моніторингу, проведеного  у визначених  контрольних   точках  на    території    житлової    забудови    м. Одеса, смт. Доброслав Лиманського району, смт. Іванівка,  перевищення    гранично – допустимих рівнів не встановлено.

         На  території житлової забудови м. Татарбунари, смт. Доброслав Лиманського району,  м. Кілія,  смт. Іванівка, м. Подільськ, смт. Тарутине,  у   визначених контрольних точках  було  досліджено на санітарно-хімічні  показники 75 проб  грунту  та  7 проб грунту  на мікробіологічні показники   усі відповідали гігієнічним вимогам.

       Радіаційний фон на території області складає 12-14 мкР/год., що відповідає природному фону багаторічних спостережень.

        Для    вжиття    відповідних    заходів,    інформації    про всі виявлені                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   нестандартні проби направлені до Головного управління Держпродспоживслужби  в Одеській   області, головам райдержадміністрацій та балансоутримувачам    тощо.

ТИЖДЕНЬ ВСЕСВІТНЬОЇ АКЦІЇ «МИ ЧИСТИМО СВІТ»

З 21 по 27 вересня в 130 країнах світу стартує тиждень Всесвітньої акції «Ми чистимо світ», інша назва – «Очистимо планету від сміття» (далі – Акція). Вперше ця Акція була проведена ще у 1993р., коли в Австралії люди масово вийшли на очистку океанськіх пляжів від сміття. Поступово до Акції приєднувалися інші країни. На сьогодні в ній приймають участь вже більше 35-ти мільйонів добровольців, які спеціально виділяють тиждень у вересні, щоб влаштувати збір та сортування сміття в своєму населеному пункті або відправляються з цією ж метою в іншу точку планети. Під час проведення Акції вони очищають від сміття місця відпочинку, пляжі, лісопарки та водойми, приміські території і річки, саджають дерева, та фотографують місця прибирання до і після проведеної ними роботи, виставляють світлини у соціальних мережах, демонструючи, скільки мотлоху вони зібрали і як змінився вигляд місця, на якому вони працювали. Окрім того, під патронатом Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища (UNEP) до Акції долучаються підприємства, громадські та екологічні організації та уряди для поліпшення екології. На протязі цього тижня прийнято проводити санітарно-просвітницькі заходи на тему екологічної та економічної користі переробки відходів, влаштовувати виставки, концерти, прес-конференції, акції на теми: «Відходам немає ходу», «Парк замість смітників», «Атака на «пластик»». Мета заходів – привернути увагу людей до проблем забруднення навколишнього середовища і засмічення планети, а також розвинути в них навички господарського ставлення до навколишнього світу та підвищити рівень екологічної культури і грамотності.

В останні час проведення цієї Акції стає особливо актуальним, оскільки з кожним роком людство все більше перетворюється в «суспільство споживачів» – вчені стверджують, що на кожного жителя планети щорічно витрачається близько 20 тонн різної сировини, велика частина з якої (до 97%) стає відходами. Не утилізоване своєчасно сміття часто породжує гори звалищ, що вже прозвали «чудовиськами XXIст.». Такі звалища лякають не тільки своїми масштабами, а й потенційною небезпекою, яку вони становлять для здоров’я і життя живих організмів, у т.ч. людей, – в процесі розкладення сміття виділяються шкідливі речовини, що створюють небезпечне екологічне становище (продукти розпаду проникають глибоко в землю, виділяються в повітря, потрапляють у воду). За прогнозами науковців населення Землі протягом наступних 50 років може подвоїтись, в той час як здатність природи до саморегуляції не витримує людської діяльності вже сьогодні. Таким чином, докорінно змінити ставлення суспільства до природи – це вже не чиєсь бажання, а питання життєвої необхідності.

В Україні проблема стихійних звалищ також залишається актуальною – під цілими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часту не придатну для пиття. Окрім офіційних звалищ в нашій країні, існують ще й так звані стихійні, які можна часто побачити за містом, у дворах чи лісопаркових зонах. За ці звалища, як правило, взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається просто під відкритим небом, отруюючи повітря, воду й землю.

Пам’ятайте, що наша планета – це єдиний великий дім, який ми можемо зберегти лише разом, сумісними зусиллями. Якщо в домі пожар, і кожен буде надіятися на сусіда, що той піде за водою і його потушить, то скоріш за все дім згорить, а всі його жителі залишаться без місця проживання та майна. Тому, рятуючи планету, почніть перш за все з себе. Відпочиваючи на природі прибирайте за собою, не викидайте сміття в непристосованому для цього місці і т.і. Привчайте до цього своїх дітей, пояснюючи першопричини Ваших вчинків. В тиждень Всесвітньої акції не будьте байдужими: організуйте прибирання у себе на дворі, на дитячому майданчику або у найближчому сквері, де гуляють Ваші ж діти.

Всесвітній день моніторингу води

Вода – елемент, без якого не з’явилася б життя на Землі. Людський організм, як і все живе, не може існувати без живильної вологи і складається на три чверті з води. Вимоги до якості води дозволяють убезпечити людей від хвороботворних бактерій і вірусів, тому увага до її якості – важливе завдання кожного жителя планети, яка думає про своє здоров’я і довголіття.

18 вересня, починаючи з 2003р., за ініціативи Американського фонду чистої води відзначається екологічне свято – Всесвітній день моніторингу води, або Всесвітній день моніторингу якості води (World Water Monitoring Day) (далі – День). Спочатку цей День планувалося відзначати 18 жовтня у річницю прийняття Закону США щодо чистої води від 18 жовтня 1972р., відповідно якому розпочалися відновлення та охорона водних ресурсів країни. Але у 2007р. дата була змінена на 18 вересня, щоб полегшити проведення моніторингу водних об’єктів в тих частинах світу, де температура у цей час досягає рівня замерзання води.

Цей День став глобальною інформаційно-освітньої програмою (далі – Програма), що проводиться за підтримки Федерації водного середовища (Water Environment Federation, WEF) і Міжнародної водної асоціації (International Water Association, IWA), та спрямована на підвищення обізнаності суспільства про проблеми водних ресурсів планети, про важливість захисту їх від забруднення, й надає можливість кожному прийняти участь у проведенні базового моніторингу стану місцевих водойм. В цей День усім бажаючим (дітям, студентам, дорослим) пропонується провести ряд нескладних тестів для визначення якості води у місцевих річках, озерах та інших водних джерелах (на температуру, кислотність, каламутність води, розчинений кисень). Слід зазначити, що тестовий період з метою освоєння навичок проведення базового моніторингу стартує ще у Всесвітній день води (22 березня) та продовжується по грудень. Отримані результати можна публікувати на сайті Всесвітнього дня моніторингу якості води (http://www.worldwatermonitoringday.org/) (далі – сайт WWMD).

З кожним роком у святкуванні Дня моніторингу води приймають участь все більше людей. Так, за даними сайту, в 2011р. в заходах Дня прийняли участь 340тис. осіб з 77 країн світу. На сьогодні моніторинг своїх водойм проводять більш ніж 1,5млн. осіб з 146 країн світу. На сайті WWMD представлена інтерактивна карта з накопиченими результатами моніторингу з 2007р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ

17 вересня 2019р. вперше у світі відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів (далі – День), що був запроваджений на виконання резолюції 72-ї Всесвітній асамблеї здоров’я (28 травня 2019р.). Мета Дня – підвищення глобальної поінформованості про безпеку пацієнтів і заохочення загальної солідарності дій, як професійного товариства, так і самих пацієнтів, їх родичів, різних організацій, які представляють інтереси пацієнтів. На сьогодні визначення безпеки пацієнтів пов’язано насамперед із попередженням помилок у процесі надання медичної допомоги та зниженням ризику несприятливих подій, пов’язаних з наданням медичної допомоги до прийнятного мінімуму.

За даними провідних світових експертів, в світі щонайменше кожний 10 пацієнт має ризик заподіяння шкоди його здоров’ю тільки на етапі стаціонарної медичної допомоги. Шкода може бути заподіяна внаслідок ряду небажаних подій, майже половину з яких можна успішно запобігти. Так, насамперед, у сфері безпеки пацієнтів потребує уваги проблема існування внутрішньолікарняних інфекцій. Наприклад, у США понад 2 млн.хворих на рік інфікуються внутрішньолікарняними мікроорганізмами, та близько 88тис. з них – помирають. В Україні у лікарнях щороку інфікується понад 1 млн. осіб, помирає – понад 5 тис.осіб. За науковими даними поширеність внутрішньолікарняних інфекцій можна було б знизити на 55% за рахунок лише дотриманням і виконанням правил гігієни рук.

Окрім того, у лікарняних закладах існують латентні загрози безпеці пацієнтам – небезпеки, приховані в інфраструктурі лікарень: архітектурний дизайн, інженерно-технічне забезпечення, матеріально-технічна база. В нашій країні вони істотно відстають від міжнародних стандартів та потребують перегляду. Особливо це стосується інженерно-технічного забезпечення оперативних блоків та реанімаційних відділень, де будь-які помилки чи збої можуть призводити до летальності та зростання кількості смертей. За статистичними даними кожного дня понад 30 пацієнтів помирає в наших стаціонарах через проблеми, яких можна було б уникнути (через дорожньо-транспортні пригоди гине 10 людей на день, на виробництві – 1-на особа).

Україна приєдналася до проведення Всесвітнього дня безпеки пацієнтів (Указ Президента № 648/2019 від 4 вересня 2019р.). 16 вересня о 9:30, за ініціативи Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України», ВБО «Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів», ГО «Українська асоціація громадського здоров’я», був проведений круглий стіл на тему: «День безпеки пацієнтів – нова дата у вітчизняній медицині», де обговорювалися проблемні питання підвищення рівня безпеки пацієнтів на всіх етапах надання медичної допомоги.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

В другу суботу вересня щорічно з 2000р. проводиться Всесвітній день надання першої допомоги (далі – День). Ініціатором його виникнення виступили національні організації – члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Перша домедична допомога – комплекс швидких та простих дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого. Універсальний алгоритм дій включає наступне:

  • оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо;
  • оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс);
  • за необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
  • оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх;
  • забезпечити прохідність дихальних шляхів;
  • якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію;
  • перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою;
  • не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Не завжди швидка допомога прибуває першою на місце події. Існує ряд професій, які зобов’язують вміти і надавати таку допомогу: поліцейські, співробітники надзвичайних ситуацій, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники. Однак, в умовах дефіциту часу і нерідко за відсутності людей з відповідною медичною освітою, вміння кожного з нас надати першу домедичну допомогу потерпілому може зіграти вирішальну роль у порятунку життя людини. Навчання домедичній допомозі – невід’ємна частина заходів профілактики травматизму, виховання культури свідомої поведінки громадян різних вікових категорій до здоров’я та безпеки.

16.09.2019р. Центром громадського здоров’я МОЗ України було проведено круглий стіл щодо навчання навичкам надання домедичної допомоги. У круглому столі взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації, Центру Симуляційних Методів навчання НМАПО ім.П.Л.Шупика, БО”Мальтійська служба допомоги”, Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, Товариство Червоного Хреста України, Всеукраїнський проект “Хелпер”, Всеукраїнська рада реанімації та інші. Обговорювалися питання щодо налагодження взаємодії державних установ, громадських проектів та громадян з метою збільшення доступності та забезпечення якості навчання дітей, вчителів та їх батьків, всіх громадян життєво важливим навичкам з порятунку життя.

Загальний рівень захворюваності  на гострі кишкові інфекції

        Загальний рівень захворюваності  на гострі кишкові інфекції  по області, порівняно з попереднім тижнем, знизився на 17,3%, у тому числі серед дітей до 17 років  – на 18,7%, серед дорослих  – на 14,9%.

           В структурі захворюваності основна питома вага припадала на дітей до 17 років – 60,3%. Найуразливішою залишилась  вікова група 1-4 роки (52,8%).

           В організованих колективах захворюваність реєструвалась поодинокими випадками. В осередках проведено комплекс профілактичних та протиепідемічних заходів з лабораторним контролем.

           Згідно факторного аналізу 16,2% хворих пов’язують своє захворювання з вживанням готових домашніх страв з порушенням технології приготування та зберігання;    16,8% – з вживанням немитих овочів та фруктів; 14,5% – м’ясних продуктів, придбаних на ринках; 15,7% – молочних продуктів, придбаних на ринках в т.ч.стихійних; 9,4% –  з порушенням правил догляду за дітьми; риба  солона та в`ялена – 8,3% ; морепродукти -7,4% ; купання в морі з ковтанням води на різних пляжах міста – 4,2%; 3,4% – яйця з недостатньою термічною обробкою та сирі;  4,1% –  не встановлений фактор.

            З метою проведення моніторингових досліджень на холеру обстежено 648  хворих на гострі кишкові інфекції та відібрано 77 проб з об’єктів зовнішнього середовища (вода морська – 23 проби, вода лиманна – 23 проби,  вода стічна – 31 проба, у тому числі 24 проби води інфекційних стаціонарів), холерні вібріони не виділено.

          Захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції  знаходилась на сезонному рівні і не перевищувала епідемічний поріг.

          Вірусні гепатити та повітряно-крапельні інфекції реєструвались спорадичними випадками.

            Захворюваність на кір за останній тиждень знизилась на 6 випадків (9 проти 15), у тому числі серед дітей – на 3 випадки (4 проти 7), серед дорослого населення  – також на 3 випадки (5 проти 8).

             З початку року всього зареєстровано кір у 1683 хворих, у тому числі 886 серед дітей до 17 років (52,7%).

            Щеплювальний статус захворілих: не щеплено проти кору  84,1%, з них не щеплені за віком – 8,1% (діти до 1 року), отримали 1 дозу – 6,7%, 2 дози – 9,2%.

          З метою проведення моніторингу за станом питної води відібрані в м.Одесі 21 проба на санітарно-мікробіологічні і 15 проб на санітарно-хімічні показники відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

          Всього по Одеській області відібрано 154 проби питної води на санітарно-мікробіологічні і 101 проба на санітарно-хімічні показники. Із них не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по санітарно-мікробіологічним показникам 9 проб (Біляївський район – с.Троїцьке; міста Подільськ, Кодима, Роздільна, Овідіопольський район –  житловий масив «7 небо»; Окнянський район – с.Ставрово) і по санітарно-хімічним показникам 20 проб (Болградський район – с.Залізничне; Березівський район – с.Петрівка; міста Роздільна та Арциз).

         За результатами  моніторингових  лабораторних досліджень  за станом   якості морської води в місцях масового відпочинку у визначених точках  на 22-х пляжах мм.Одеси і Білгород-Дністровського, районів Татарбунарського, Кілійського, Овідіопольського, Лиманського  відібрані 90 проб морської води на санітарно-мікробіологічні показники відповідають гігієнічним вимогам  ДСаНПіН №172-1996 «Розміщення, улаштування та експлуатація оздоровчих закладів».

        Досліджено 6 проби води  поверхневих    водойм  1-ї   категорії ( р. Дунай)  на санітарно-мікробіологічні показники та  3 проби – на санітарно-хімічними показники,  усі    відповідали  гігієнічним  вимогам.

        В ході здійснення  соціально-гігієнічного моніторингу, на території житлової забудови досліджено 33 проби атмосферного повітря  на вміст оксиду  вуглецю,  діоксиду азоту,пилу, формальдегіду, діоксиду сірки перевищення  гранично допустимих концентрацій  не встановлено.

       В місцях розміщення передавальних радіотехнічних об`єктів проведено 142 інструментальних вимірювань рівнів електромагнітного випромінювання, перевищення гранично допустимих рівнів не встановлено.

         Радіаційний фон на території області складає 12-14 мкР/год.

         Для    вжиття    відповідних    заходів,    інформації про всі виявлені стандартні проби направлені до Головного управління Держпродспоживслужби  в Одеській   області, головам райдержадміністрацій та балансоутримувачам    тощо.

         Санепідситуація залишається на   контролі.

Хештег-марафон #SpeakUpUkraine

17 вересня 2019р. в Україні стартує Хештег-марафон #SpeakUpUkraine (далі – Марафон), всеукраїнське змагання з безпеки дорожнього руху для дитячо-молодіжних команд активістів з усієї України, яке відбуватиметься у 4 етапи протягом 2,5 місяців. Даний проект буде реалізовуватися ГО«Traffic Challenge» спільно з Патрульною поліцією України та Центром громадського здоров’я України.

За статистичними даними дорожньо-транспортний травматизмголовна причина загибелі дітей та молоді у віці від 5 до 29 років в Європейському регіоні.

Щодня в Україні відбувається більше 470 дорожньо-транспортних пригод (далі – ДТП), у яких гине в середньому близько 10 осіб. У кожній 5-й ДТП – страждають діти: 33% – травмуються; 15% – гине. Взагалі рівень смертності внаслідок ДТП по Україні перевищує показники по західноєвропейським державам у 3-4 рази. Найчастіше смертельні травми отримують у ДТП діти у віці до 7 років. Серед основних причин ДТП за участю дітей-пішоходів – раптовий вихід на проїзну частину, та перехід дороги в невстановленому місці. І хоча офіційна статистика фіксує, що у 2014р. в Україні трапилось 457 ДТП з вини дітей-пішоходів (у віці до 18 років) – вина завжди полягає на дорослих, адже і за законом, і за моральними нормами – саме дорослі несуть відповідальність за неповнолітніх дітей.

Тому під час проведення Марафону команди проводитимуть громадські молодіжні акції з безпеки дорожнього руху та проходитимуть тест на знання правил дорожньої безпеки, а фото- та відео-звіти про виконання кожного етапу команди публікуватимуть у Facebook та Instagram з хештегом #SpeakUpUkraine. У змаганні зможуть брати участь державні, комунальні та приватні заклади: середні загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси, профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, вечірні школи, класи та групи з очною та заочною формою навчання при загальноосвітніх школах, школи-інтернати, дитячі будинки, професійно-технічні училища, позашкільні навчальні заклади (палаци, будинки, центри юнацької творчості, учнівські клуби), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії тощо.

Команди формуються та реєструються з 17 вересня до 27 вересня 2019р.

Вимоги до команди:

  • загальна кількість учасників – 10 чоловік;
  • у кожній команді має бути визначено лідера — через нього буде здійснюватись комунікація між командою та оргкомітетом, лідер команди реєструє команду, надає свій номер телефону та e-mail для зв’язку, робить публікації звітів та надсилає їх копії на e-mail організаторів. У лідера команди має бути зареєстрований акаунт у Instagram та Facebook – ці акаунти зазначаються під час реєстрації у реєстраційній формі. Лише з цих акаунтів робиться публікація фото- або відео-звіту;
  • до складу команди входять обов’язково: 2 дітей молодшого шкільного віку, 2 дітей середнього шкільного віку, 2 дітей старшого шкільного віку, 2 педагоги, 2 батьків (батьки — бажано члени батьківської ради);
  • до команди не можуть входити волонтери, які залучені до цього проекту, а також поліцейські та члени журі конкурсу
  • якщо хтось з членів команди з поважних причин остаточно перервав свою участь у змаганні, про це необхідно повідомити оргкомітет через волонтера, за яким буде закріплена команда. Команда виконує завдання у меншому складі і вважається існуючою до 5 членів команди (по 1 в кожній категорії). Замінити члена команди не можна. Якщо лідер команди змушений припинити участь у змаганні – з тих, хто залишився, визначається новий лідер, якому надається доступ до сторінок, з яких ведеться публікація.

Графік конкурсу:

17 вересня 2019р. – старт проекту. Офіційна прес-конференція, під час якої буде оголошено умови конкурсу, призовий фонд, партнерів. Реєстрація команд триватиме з 17 до 27 вересня 2019р. включно.

4 етапи завдань:

30 вересня – 11 жовтня – перший етап змагання. «Моя безпека на дорозі!» – Діти молодшого шкільного віку проводять культурні події про безпеку на дорозі: виставку плакатів, читання віршів, виставу.

14 жовтня – 25 жовтня – другий етап змагання. «Цінуй моє життя!» – громадські акції, організовані дітьми середньої та старшої школи за участю інших дітей середнього та старшого шкільного віку.

28 жовтня – 8 листопада – третій етап змагання. Освітній марафон – тренінги «Відповідальні батьки», організовані для педагогів та батьків.

11 листопада – 17 листопада – тест «100 питань про безпеку»

Оголошення остаточних результатів та урочисте нагородження переможців відбудеться до 17 грудня 2019р. Час і місце проведення нагородження буде оголошене переможцям персонально. Вручатимуть нагороди командам-переможцям зірки українського шоу-бізнесу та інші відомі особистості.

На сторінці http://trafficchallenge.com.ua/frosh/online-live-stream/  розміщено вебінар щодо участі, правил та інших організаційних моментів проведення Марафону ГО«Traffic Challenge», що відбувся 29.08.2019р. об 11:00.

Посилання на додаткову інформацію щодо Марафону ГО«Traffic Challenge» Ви зможете також знайти на сторінках у Facebook та Instagram:

https://www.facebook.com/TrafficChallenge/

https://instagram.com/traffic_challenge?igshid=9kp1cm9md06f

Стан питної води в період з 05.09.2019р по 12.09.2019р

З метою проведення моніторингу за станом питної води в період з 05.09.2019р по 12.09.2019р відібрані в м.Одесі 21 проба на санітарно-мікробіологічні і 15 проб на санітарно-хімічні показники відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Всього по Одеській області відібрано 154 проби питної води на санітарно-мікробіологічні і 101 проба на санітарно-хімічні показники. Із них не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по санітарно-мікробіологічним показникам 9 проб: (Біляївський район, с.Троїцьке, міста Подільськ, Кодима, Роздільна, Овідіопольський район, житловий масив «7 небо», Окнянський район, с.Ставрово) і по санітарно-хімічним показникам 20 проб:(Болградський район, с.Залізничне, Березівський район, с.Петрівка, міста Роздільна, Арциз)

        В зонах рекреації морського водокористування на пляжах м. Білгород-Дністровського, Татарбунарського, Овідіопольського, Лиманського, Кілійського  районів та м.Одеси всі проби морської води, досліджені на санітарно-мікробіологічні і санітарно-хімічні показники, відповідають гігієнічним.                                                                                                                   Води   поверхневих    водойм  1-ї   категорії ( р. Дунай)-всі Досліджені 6 проб поверхневої води із водойм  1-ї   категорії (р.Дунай) на санітарно-мікробіологічні показники та  3 проби на санітарно-хімічні показники відповідають  гігієнічним  вимогам.

             В ході здійснення  соціально-гігієнічного моніторингу повітря на вміст шкідливих речовин, на території житлової забудови досліджено 33 проби атмосферного повітря  на вміст оксиду  вуглецю,  діоксиду азоту, пилу, формальдегіду і діоксиду сірки. Перевищення  гранично допустимих концентрацій  не встановлено.

    В місцях розміщення передавальних радіотехнічних об`єктів проведено 142 інструментальних вимірювань рівнів електромагнітного випромінювання, перевищення гранично допустимих рівнів не встановлено.

    Радіаційний фон на території області складає 12-14 мкР/год.